Вже 7-й рік я не покидаю кафедру біотехнології та мікробіології! Звучить інтригуючи, правда? Ні, я не відстаючий студент, мене не відраховували і не поновлювали на навчанні. Справа лиш в тому, що навчатися у НУХТ на спеціальності «Біотехнології та біоінженерія» надзвичайно класно, я б навіть сказав ефективно (не звичний прислівник для характеристики процесу навчання, правда? І зараз я вам це доведу!).

Отже, у 2014 році я, Ключка Ігор, став студентом НУХТ, випускаючої кафедри біотехнології і мікробіології (БТМ), обравши її серед інших через високий професіоналізм колективу і матеріально-технічне забезпечення. Звичайно якість гуртожитку і наявність спорткомплексу були додатковим стимулом. Вже починаючи з третього курсу кожен талановитий біотехнолог, який має успіхи у навчанні, має можливість займатися науковою роботою на базі провідних наукових установ та безпосередньо на кафедрі. Під керівництвом завідувачки кафедри Тетяни Павлівни Пирог і я почав свій науковий шлях. Відразу зауважу, що виконання наукової роботи надзвичайно дисциплінує, вчить ефективно використовувати час та працювати руками (хоча і організація навчального процесу, а саме лабораторних робіт не менш цьому сприяла!).

Кафедра біотехнології і мікробіології (БТМ) НУХТ має найбільший в Україні досвід з підготовки висококласних фахівців з інженерної біотехнології, розпочавши її понад 50 років тому. Нині кафедра єдина в Україні готує універсальних інженерів для фармацевтичної, промислової, харчової та природоохоронних біотехнологій, що робить випускників конкурентоспроможними на ринку праці не тільки України, а й багатьох країн світу.

Корпорація «Артеріум» відома, мабуть, ледь не кожному українцеві. Майже кожен знайде в своїй аптечці хоча б один препарат із портфелю цією компанії. Однак в науковому колі корпорація відома не лише як компанія-виробник, а й як компанія-інвестор в українську науку. Так, Корпорація «Артеріум» тривалий час була спонсором Всеукраїнської олімпіади з біотехнології, на якій щорічно нагороджувала найталановитіших студентів цінними призами. Однак на цьому діяльність компанії теж не спинилась, і вже декілька років поспіль Корпорація підтримує наукові проєкти здобувачів вищої освіти, чим неабияк допомагає і науковим установам, і самим студентам. Адже, коли ти розумієш, що твою роботу оцінили з гідністю і готові інвестувати кошти в її розвиток, то це є значною мотивацією для досягнення ще більш вражаючих результатів.

В минулому році Корпорація «Артеріум» започаткувала проведення конкурсу студентських наукових проектів серед здобувачів магістратури Національного університету харчових технологій (НУХТ) за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія». І цей рік не став виключенням. Після оголошення конкурсу та розгляду поданих заявок, були визначені переможці, які, не дивлячись на епідемію коронавірусної інфекції, реалізували свої наукові задумки та представили результати експериментальних досліджень.

Ось і дійшли кінця цьогорічні захисти кваліфікаційних робіт на здобуття освітнього ступеня бакалавр.

Екзаменаційній комісії було представлено 42 кваліфікаційні роботи, кожна з яких є певною мірою унікальною, оскільки перелік тем, який до речі щорічно поповнюється, охоплював різноманітні сфери біотехнології. Було розглянуто ряд тем робіт, які на кафедрі БТМ розроблялись і захищались вперше – розробка технологічної та апаратурної схем виробництва лектинів, мідекаміцину; одержання біомаси для виробництва пробіотичного препарату  «Фарманекс Про-Бі»; препаратів на основі біомаси (зокрема «Планриз», альгіцидний препарат); розроблення технології твердофазного культивування Аspergillus oryzae з метою біосинтезу глюкоамілази тощо.

Перед кожним з нас постійно виникає необхідність робити вибір, проте вибір майбутньої професії та подальшого навчання один з найважчих для молодої людини, та й взагалі для будь-кого у житті. Стикнувшись у 17 років з необхідністю вибору майбутньої спеціальності, зважаючи на своє захоплення хімією та біологією та участю у малій Академії наук у відповідних напрямках, звернула увагу на перспективний напрямок біотехнологія. Хоча постійно виникали сумніви чи дійсно мені це подобається? Чи це те, чим я можу займатися все життя? Проте час йшов і необхідно було приймати рішення.