Пінг-понг, пінг-понг, пінг-понг! Плавні рухи ракетки, пристрасний танець м’ячика, стіл, як всесвіт, сітка, як кордон, екватор, горизонт подій… Адреналін, концентрація, напруження, двобій. Ракетка – мій меч і щит. Нас тільки двоє на десятки галактик, а між нами безмежні простори столу. З протиборства народжується гармонія. Гармонія, що змушує забути про все інше, крім цієї поезії безкінечного польоту.
Ця гра народилася дуже давно… Ще в Стародавньому Китаї. В епоху Середньовіччя вона розповсюдилась на Сході. В Епоху Великих Географічних Відкриттів вона досягнула Європи, де отримала назву «настільний теніс». Ця назва пов’язана з тим, що європейці вважали пінг-понг настільною версією традиційної європейської гри в теніс, але насправді пінг-понг виник незалежно від великого тенісу, адже на час виникнення цієї гри в Китаї не знали про європейські види спорту.