Враження – це те, що залишається у свідомості людини від побаченого чи пережитого. Я ще не пережила багато чого, все ще попереду, адже моє студентське життя тільки розпочалося, проте побачити та відчути все те вперше вже встигла і залюбки про це розповім.

Будучи абітурієнтом, ретельно та з розумом обираючи майбутній вищий заклад для навчання, я хвилювалася, як і будь-хто. Та час летить швидко. Мій вибір зупинився на Національному Університеті Харчових Технологій, в який і вступила, далі залишається пізнати його та поринути в цікаве і корисне навчання.

Розпочнемо із посвяти. Сидячи в розкішному актовому залі, з нетерпінням чекала урочистої церемонії, як напевно й усі першокурсники, які були в передчутті чогось цікавого та важливого для кожного з нас. Чути вітальні слова, настанови, поради та усвідомлювати, що ти дійсно вже студент, а шкільні роки позаду, було незвично, але круто. Насолоджуючись ефектними виступами, розумієш, що цей університет відкритий для талановитих студентів. На посвяті лише переконуєшся в тому, що тебе радо вітає цей вищий навчальний заклад у своїй великій родині, і тепер ти студентка першого курсу факультету біотехнології та екологічного контролю.

Перші дні навчання. Це було дійсно не легко. Багато різної інформації, яку тобі потрібно запам’ятовувати, це і організаційні моменти, і предмети, і багато іншого, але потрібного. Чесно кажучи, в перший день мені здавалося, що це все неосяжне, щось дуже складне та незрозуміле, з цим не впораєшся. Але з часом ти опановуєш себе і починаєш просто звикати до такого ритму життя і систематизувати свої дії.

Я розуміла, що спочатку так і буде – не легко, потрібно лише брати себе в руки і старанно навчатися, а викладачі університету в цьому допоможуть. Кожен викладач по-своєму особливий. Я із захопленням слухала перші лекції  аби зрозуміти і дізнатися кожного викладача та його стиль подачі інформації. Від принципу роботи, системи оцінювання та обсягу справ ти дійсно переконуєшся, що все набагато серйозніше. Я зрозуміла, що це більша відповідальність та нелегкий шлях до свого майбутнього. Вперше відвідати лабораторні заняття, ознайомитися з обладнанням та навіть самостійно провести дослід – це було цікаво та пізнавально. А ці корпуси, які здалися на перший погляд такими заплутаними: не зрозуміло куди йти, як швидко перейти та потрапити у потрібне місце. Ми групою не раз блукали, але з часом все краще орієнтувалися університетом. Все це впливало на мої враження.

Також в університет приходять колишні випускники, які успішно працюють за своєю спеціальністю в різних компаніях. Вони діляться своїм досвідом та розповідають багато корисної інформації. Я вважаю, що це дуже круто і реально це є необхідним та пізнавальним для кожного першокурсника. Особисто мене вони мотивують, після зустрічі з ними розумієш, що немає нічого неможливого, все в наших руках.

Зараз ми навчаємося в дистанційному режимі, все це заради збереження нашого здоров’я у такий непростий час, проте навіть такі умови не засмучують. Це тимчасово! І нас повноцінно забезпечують потрібним матеріалом для опанування всіх дисциплін. В онлайн форматі викладачі доступно і зрозуміло доносять корисну інформацію та взаємодіють зі студентами, які хочуть навчатися. Студенти старших курсів часто проводять конкурси, наукові вікторини, челенджі, різноманітні інтелектуальні ігри, благодійні акції та все, що  тільки можливо організувати дистанційно, щоб заохотити всіх бути активними учасниками життя університету навіть в такий період тотального карантину. Також у нас є можливість відвідувати екскурсії, наприклад, фармацевтичної компанії «Дарниця», яка відбулася зовсім нещодавно в online форматі. Тобто навіть в такий складний період ми пізнаємо багато цікавого та розвиваємось як повноцінні гармонійні особистості.

Отже, у мене від навчання в університеті є тільки приємні враження, не дивлячись на карантині обмеження. Багато цікавого ще попереду, і все це обов’язково залишиться в пам’яті, і ним теж захочеться поділитись. Саме завдяки таким хорошим враженням переконуєшся в тому, що ти на правильному шляху, що ти обрав гідний університет. Залишається лише старанно навчатися, реалізовувати і проявляти себе.

Анастасія Литвин, здобувачка БТ-1-4