Що таке ферментер? Як розрахувати його геометричний об’єм та вибрати з переліку стандартних? Усі ці питання виникають, коли розглядаємо аеробні процеси мікробного синтезу. Здається все дуже просто - розрахували об’єм культуральної рідини, що необхідно отримати за цикл ферментації, врахували коефіцієнт заповнення ферментера і отримали приблизний геометричний об’єм майбутнього ферментера. Потім за таблицею технічних характеристик ферментерів вибрали найближчий стандартний за об’ємом і можна відпочивати.

Але, як виявилось, не все так просто. Коли розглядаєш таблицю стандартних ферментерів, то з’ясовується, що при тому ж самому геометричному об’ємі, апарат має різні геометричні розміри, потужність перемішуючого пристрою та його оберти змінюються в досить широких межах. І тоді виникає класичне питання, що робити далі і які саме характеристики ферментера слід обрати? Відповідь не це питання можна знайти, коли з’ясовуєш, що є лімітуючою стадією в аеробних процесах мікробного синтезу?

Найбільшим досягненням професійної діяльності кафедри є її випускники, які знайшли себе в житті. Завжди дуже приємно зустрітися із колишніми студентами, які без перебільшення стверджують: «Університет, кафедра стали трампліном у моїй кар'єрі!». Надамо слово для більш докладної розповіді про себе випускнику магістратури 2017 року, Ткачуку Миколі, який нещодавно провідав свою alma mater:

«Всім привіт! Нині я працюю у Науково-дослідному пункті СТОВ «Дружба-Нова», що входить до складу агрохолдингу Кернел (Kernel) на посаді агронома-дослідника з мікробіології ґрунтів. Навчаючись більше 5ти років на факультеті я отримав необхідний багаж знань, який і допомагає мені у трудової діяльності. Дуже важливо опрацьовувати багато різнопланової інформації під час навчання, оскільки не можна знати наперед чи знадобиться тобі той чи інший навчальний курс у майбутньому.

29 жовтня ІХ Науково-практична конференція Школи молодих науковців АТ «Фармак» продовжила свою роботу у форматі онлайн конференції. Молоді науковці – працівники АТ «Фармак», а також студенти провідних вишів України змогли поділитися своїми науковими здобутками, презентуючи їх у вигляді усних доповідей.

Загалом, окрім представників кафедри біотехнології і мікробіології (БТМ) Національного університету харчових технологій (НУХТ), до апробації наукових результатів на конференції долучилися й інші заклади вищої освіти, такі як: Національний фармацевтичний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Запорізький державний медичний університет, Національний університет "Києво-Могилянська академія" та Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.

Нещодавно в Виставковому центрі "КиївЕкспоПлаза" пройшли PHARMATechExpo 2021 – виставка Фармацевтичної промисловості та Міжнародний Фармацевтичний Конгрес, Міжнародна виставка LABComplEX та Симпозіум з Лабораторної медицини. І, безумовно, викладачі та студенти-четвертокурсники кафедри біотехнології і мікробіології (БТМ) не залишились осторонь цього заходу. Адже у період дистанційного навчання тут можна було познайомитися наживо з процесами фармацевтичного виробництва – від розробки субстанцій та контролю якості сировини, обладнання для виробництва фармацевтичних препаратів і пакувальних технологій до транспортування, зберігання лікарських засобів і підбору персоналу, ознайомитися з сучасним лабораторним обладнанням, посудом, приладами.

28 жовтня у теплому та світлому конференц залі «Президент Готелю» розпочалася ІХ щорічна науково-практична конференція Школи молодих науковців АТ «Фармак» з міжнародною участю «Наука та сучасне фармацевтичне виробництво», на яку були запрошені і молоді дослідники – студенти та аспіранти кафедри біотехнології і мікробіології. Усі доповіді конференції були присвячені способам боротьби із COVID-19, оскільки на вирішення даної проблеми зараз спрямовано практично усі сучасні дослідження. Доповідачами виступали провідні науковці із України, Італії та США, які представляли свої дослідження англійською мовою. Досить приємно було спостерігати за їх спільними роботами, присвяченими спільній меті.