Упродовж двох тижнів навчання у Національному університеті харчових технологій буде відбуватись в онлайн режимі. Для студентів це не є чимось незвичним, оскільки майже весь весняний семестр проходив саме в такому форматі.

Нещодавно у студентів третього курсу спеціальності «Біотехнології та біоінженерія» відбулась лекція з дисципліни «Генетика» у режимі відеоконференції на платформі Zoom. Доцент Оксана Скроцька у доступній формі пояснила студентам особливості розташування генів у хромосомах, яким чином вимірюють відстань між генами та від чого залежить сила зчеплення між ними. Також студенти дізнались про таке явище, як кросинговер, коли він відбувається та яка його біологічна роль при спадкуванні ознак.

А ви знаєте, яким чином відбувається картування хромосом та побудова цитологічної чи генетичної карти хромосоми? А студенти-біотехнологи тепер знають!

Початок цієї осені більшість студентів як і завжди почали в стінах університету, проте через епідеміологічний стан перейшли на дистанційну форму освітнього процесу. Та магістранти другого року навчання вже пройшли той час коли в їхньому розкладі були лекції, лабораторні або практичні заняття. Зараз вони одержують досвід практикуючись на провідних підприємствах та в наукових лабораторіях, і виконують індивідуальні завдання присвячені їхнім дипломним проектам.

Зокрема, в Інституті продовольчих ресурсів НААН проходить практику магістрант другого року навчання Хоньків Мирослав. Ще навчаючись на бакалавраті він почав займатись науковими дослідженнями в відділі біотехнології цього інституту, що присвячені біопрепаратам для силосування рослинної сировини. Тепер, під час практики, Мирослав продовжує проводити дослідження з оптимізації умов вирощування підібраної бактеріальної композиції, яка складається з трьох штамів молочнокислих бактерій виділених з природніх умов, а саме Lactobacillus buchneri 3806, Enterococcus faecium С-8-12 та Lactobacillus plantarum 3796.

Нарешті почався новий навчальний рік, а з ним почалися і нові лабораторні заняття. На превелике щастя студенти встигли провести перші два тижня навчального року в стінах університету. У зв’язку з переходом м. Києва до помаранчевої зони з 14 вересня всі заняття у студентів очної форми навчання проводяться в режимі on-line. А незадовго до цього – 11 вересня – студенти групи БТ-4-2 мали можливість знову поринути у світ мікробіології в рамках дисципліни «Мікробіологія, санітарія та гігієна виробництв з основами НАССР».

В цьому їм допомогла декан факультету і лектор дисципліни Наталія Грегірчак, яка в режимі відеоконференції докладно і змістовно донесла студентам санітарно-гігієнічні норми харчових виробництв. Після ґрунтовної лекції, настав час закріпили свої знання на практиці. В лабораторії студенти вивчали методи визначення санітарно-показових мікроорганізмів води, повітря та харчових продуктів, ознайомились з принципами відбору проб і власноруч виконали перший етап оцінки стану повітря в аудиторії та стерильному боксі.

Незважаючи на те, що ми вимушені знову опановувати знання дистанційно, наше навчання впевнено крокує вперед. Так, 17 вересня, як зазначено в розкладі, відбулося практичне заняття у студентів-біотехнологів четвертого курсу з дисципліни "Природоохоронні біотехнології".

Лектор дисципліни, доцент Вікторія Красінько, запропонувала яскраво і цікаво проводити наші заняття. Отже наша група довільно поділилася на декілька творчих колективів, кожен з яких мав приготувати презентацію на тему "Деградація ксенобіотиків за допомогою мікроорганізмів". Кожна підгрупа обрала свій ксенобіотик, про який підготувала дуже різноманітну та цікаву інформацію. Так, студенти звернули свою увагу на такі ксенобіотики як ртуть, нікель, свинець, кадмій та алюміній.

Цього року навчальний рік для магістрантів ОПП «Промислова біотехнологія» спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» почався у дещо незвичному режимі - без традиційних привітань від викладачів кафедри на лекційних заняттях.

Проте студенти мали нагоду зустрітися у форматі zoom-відеоконференції із гарантом освітньо-професійної програми - доцентом Вікторією Красінько, аби ознайомитися з переліком навчальних дисциплін на вибір. Для магістрантів така опція стала приємною несподіванкою, адже на бакалавраті такої можливості у них не було. Та попри те, що обирати дисципліни на свій «смак і розсуд» - справа приємна, це вдається доволі складно, бо на розгляд магістрантам було представлено 20 абсолютно різних, але однаково цікавих дисциплін із загальної фахової, гуманітарно-економічної та професійно-практичної підготовки. На вибір магістрантам запропонували дисципліни присвячені контролю і управлінню якістю харчових продуктів, організації заходів охорони та інспектування навколишнього середовища, розробці технологій оздоровчої продукції, управлінню та розробці власних проєктів та ін.