При вступі у магістратуру студентам кафедри біотехнології і мікробіології, буває, здається, що нарешті можна буде трохи розслабитися і відпочити від безперервної навчальної гонки, якою були 4 роки бакалаврату. Дзуськи! З перших же тижнів навчання студенти розуміють, як вони помилялися. Підготовка до лекцій, семінарів та написання статей звалюються повною мірою на бідні голови студентів. А також викладачі не впускають можливості урізноманітнити навчальний процес шляхом додавання нових «цікавинок» у домашні завдання.

Кажуть, що талановиті люди талановиті в усьому. Це стосується і наших біотехнологів. Інженери-науковці повинні володіти не тільки професійними навичками, вміннями роботи в лабораторії, аналітичним та логічним мисленням, а повинні так само мати розвинену уяву й хист до виконання творчих завдань. Крім того, деяким студентам після магістратури щастить поступити до аспірантури і в подальшому стати майстерними викладачами, котрі передають свої знання до світлих голів новоспечених студентів. Отже, наші магістранти вже зараз мають здобувати навички проведення лекцій, адже колись вони можуть стати в нагоді.

НУХТ. 4 курс. Перша п’ятниця навчального року… А студенти вже стомлені від сірих буднів. Проте це не стосується нашої, 3 групи, яка впродовж тижня натхненно готувалась до першого практичного заняття з дисципліни «Основи екобіотехнології» . Ще з першого курсу ми знаємо, що Вікторію Олегівну Красінько важко здивувати звичайними розповідями чи презентаціями. Тому деякі з нас особливо ретельно підготувались до теми «Галузі застосування біотехнології». Ми розбились на невеличкі творчі колективи по 3-4 людини, і кожна група обрала найцікавіший на її думку варіант застосування біотехнологічних досягнень у різних сегментах людського життя.

Звісно, не обійшлось без звичайних, але не менш цікавих презентацій з інформацією щодо 3D-принтерів, біочіпів і використання генної терапії в лікуванні різноманітних захворювань, у тому числі генетичних. Саме такі теми обрали дівчата, щоб познайомити нас з «червоною» біотехнологією.

9 грудня студенти 4 курсу факультету БТЕК стали безпосередніми учасниками інтерактивної лекції з предмету «Мікробіологія, санітарія і гігієна виробництв з основами НАССР», організованої й проведеної Грегірчак Н.М.

Сьогодення вимагає  від викладачів вищих навчальних закладів залучення нових ефективних методів для підготовки студентів. До таких передових методів належать інтерактивні, спрямовані на розвиток не лише творчого потенціалу студента, але й на вміння мислити та  швидко реагувати. Основою інтерактивних методів є принцип багатосторонньої комунікації, де студенти і викладачі є рівноправними, рівнозначними суб’єктами освітнього процесу.

Якщо хтось із студентів скаже мені, що на нашому факультеті важко вчитись – я не буду йому заперечувати. Але, якщо знайдеться той, хто скаже що у нас навчатись не цікаво – хай перший кине в мене підручник із загальної мікробіології. Щоб читачі не звинувачували мене у голослівності, хочу запросити вас на практичне заняття з дисципліни «Основи вірусології», що проводиться для студентів-біотехнологів третього курсу.

Метою практичного заняття є закріплення та демонстрація засвоєних на лекційному занятті знань з відповідного предмету. Зазвичай такі заняття проводяться у вигляді перехресного розстрілу студентів підступними запитаннями викладача, що дуже лякає перших, та засмучує других. Та й коефіцієнт корисної дії таких занять, як ми з вами знаємо, не дуже високий, оскільки студенти працюють за методикою «здав – забув».

Коли обираєш університет для майбутнього навчання намагаєшся дізнатись про нього якомога більше не лише з статей, написаних професійними журналістами, а й з відгуків самих студентів. Ось цю статтю пишемо ми, рядові студенти 3-го курсу кафедри біотехнології і мікробіології.

«Людство врятує краса», – так сказав класик. Це безперечно. Але «голод» тому на заваді. Під словом «голод» розуміємо недостачу продовольства, проблеми з енергією, катастрофічний стан навколишнього середовища, тенденція до погіршення стану здоров’я людства. І саме біотехнології дають змогу підкоригувати, та, можливо, вирішити ці глобальні проблеми. Також біотехнології під силу менш складні завдання: це новий сир, вино,  пиво, нові дієві лікарські препарати, косметичні засоби. Що вже казати про створення нових, модифікованих штамів мікроорганізмів, які синтезують речовини, необхідні людині. Тобто саме біотехнологія обіцяє людині небувалий прогрес. Ось цим і займаються у своїх щоденних трудах студенти факультету БТЕК.

На 3 курсі серед навчальних дисциплін особливе місце займає дисципліна «Нормативне забезпечення біотехнологічних виробництв». Здавалось би, навіть назва предмету не обіцяє нічого цікавого.