Останнім часом у світову свідомість швидкими темпами увірвалось коротке слово з величезним потенціалом – «нано», яке здатне пробуджувати в уяві людства здогадки про найсильніші зрушення майже у всіх галузях науки та техніки, і водночас здатне породжувати питання про те, як ці зміни можуть вплинути на етику, економіку, міжнародні відносини, повсякденне життя та розуміння людиною свого місця у Всесвіті. Так, дехто стверджує, що нанотехнології – це універсальний спосіб лікування всіх хвороб, а хтось переконаний, що розвиток цієї сфери уособлює в собі можливість створення нових засобів, які в подальшому спричинять біологічні війни та зможуть знищити людство.
Тож, я вважаю, що дослідження у цій галузі є досить цікавими, тому коли мій науковий керівник, доцент Наталія Грегірчак, запропонувала попрацювати у напряму цієї тематики я без роздумів погодилась, адже розробка інноваційних пробіотиків з наночастинками металів є також близькою мені з огляду працевлаштування. Ці препарати є потенційно багатообіцяючою сферою профілактики та лікування шлунково-кишкових розладів людини, крім того вони можуть використовуватись для лікування нейродегенеративних, інфекційних захворювань та раку.