Сьогодні важко уявити життя без мікроорганізмів. Їх активно використовують у промисловості, зокрема у фармацевтичних виробництвах, харчовій галузі, біотехнології та екології. І, навіть, є день на їхню честь – саме 17 вересня відмічають Міжнародний день мікроорганізмів. Викладачка дисциплін «Загальна мікробіологія і вірусологія. Модуль 1. Мікроорганізми як біологічні агенти» та «Генетика» запропонувала здобувачам ІІ та ІІІ курсів бакалаврату доєднатись до даного міжнародного дня. Зрозуміло, що здобувачі кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ не могли залишитись осторонь такої події і підготували різні композиції, які відображають мікробну клітину, чи її окремі компоненти, а також віруси.
Пряма мова від здобувачів:
Анастасія Сахневич (БТ-2-1): «Коли я вперше почула про виріб до дня мікроорганізмів одразу вирішила зробити модель еукаріотичної клітини. Чому я обрала саме еукаріотичну клітину? Найважливіша особливість еукаріотичних клітин пов’язана з наявністю ядра, в якому містяться хромосоми – основний генетичний апарат клітини. У цитоплазмі еукаріотичної клітини містяться рибосоми, мітохондрії, комплекс Гольджі. Загалом без цих клітин життя на Землі важко уявити. Саму основу свого виробу я виготовила з паперу методом «папʼє-маше» та обклеїла її мʼякими серветками, в середину поклала пінопласт, а всі органели були зроблені з різнокольорового повітряного пластиліну. А з залишків повітряного пластиліну я зліпила декілька «бактерій».
Тетяна Топіха (БТ-2-1): «Сьогодні я хочу поділитися результатом своєї роботи до Дня мікроорганізмів. Викладачка дисципліни «Загальна мікробіологія і вірусологія. Модуль 1. Мікроорганізми як біологічні агенти» Оксана Скроцька запросила нас приєднатися до цього свята і я з радістю взялася за цей творчий процес. Мій виріб – це інфузорія-туфелька, створена за допомогою техніки квілінгу. Я витратила безліч годин на створення цієї дрібної краси. Інфузорії – це неймовірно цікаві мікроорганізми і вони є невід'ємною частиною нашого загадкового світу. Чому саме інфузорія-туфелька? Це через те, що вона є одним з унікальних та захоплюючих мікроорганізмів, які можна вивчати та досліджувати, а також має незвичайну форму, схожу на маленьку туфельку або черевичок, що робить її відразу впізнаваною та цікавою».
Тетяна Мельник (БТ-2-1): «Ні для кого не секрет, що всіх нас оточує безліч різноманітних мікроорганізмів. Але мій погляд, як ідеї для виробу впав саме на бактерію та бактеріофага. Матеріал максимально легкий і доступний кожному – повітряний пластилін. Я хотіла максимально детально та ідентично відтворити форми всіх органел. Дуже крута ідея давати студентам такі завдання, адже так запам'ятовується матеріал легше і оглядово можна зрозуміти структуру прокаріот, еукаріот чи архей. На мою думку, у подальшому це навіть дуже допоможе при освоєнні професійних навичок».
Марина Пахомова (БТ-2-1): «До Дня мікроорганізмів я вирішила вишити цикл розвитку базидіального гриба. Чому мій вибір виконаний саме вишиванням? Тому що моє хобі – це вишивка бісером, оскільки в цьому мистецтві за допомогою маленьких кольорових намистин можна якнайкраще показати цю схему. Ця схема відображає статевий процес у базидіоміцетів, що може бути цікавим для другого курсу, який зараз розпочав вивчати цей курс».
Лілія Попова (БТ-2-1): «Нещодавно на одному із крутих наукових заходів нашого університету пролунало питання «Чи вважаємо ми загрозою сплячі тисячами років віруси?» Думаю багато науковців хочуть почути відповідь на це запитання, але експериментувати, оживаючи віруси, дуже небезпечно, тому я вирішила пофантазувати та представити можливий вигляд цих мікроорганізмів у форматі 3D виробу з повітряного пластиліну! На парах з дисципліни «Загальна мікробіологія і вірусологія. Модуль 1. Мікроорганізми як біологічні агенти» ми детально вивчатимемо віруси і я вважаю це чудовою нагодою збагатити свої знання для майбутнього!!».
Максим Клименко (БТ-2-1): «Обираючи основу для свого виробу, розглянув повітряний пластилін – ідеальний матеріал для ліпки руками. Завдяки інструментам для ліпки, мені вдалося максимально відтворити будову та структуру грамнегативної бактерії. Дуже задоволений, що взяв участь у цьому заході! Дякую організаторам! Захід допоміг мені закріпити теоретичний матеріал, що проходили на лекціях із дисципліни «Загальна мікробіологія і вірусологія. Модуль 1. Мікроорганізми як біологічні агенти».
Сергій Старінський (БТ-3-1) і Михайло Туркот (БТ-3-2): «Наша модель рослинної клітини виготовлена з картону і паперу, розмоченого у воді з клеєм, а також пофарбована акриловими фарбами. Так як ми дуже полюбляємо рослини, наш вибір впав саме на рослинну клітину».
Анастасія Бовтрук (БТ-3-1): «Мій виріб – це об'ємна модель мітохондрії. Дана органела є енергетичною станцією еукаріотичної клітини, адже вона синтезує АТФ. Фігура зроблена з самозастигаючої глини, покрита шаром гуаші та оздоблена бісером з бусинами. Кульки бісеру показують розташування АТФ-сом на кристах, а бусини – рибосом та гранул. Для скріплення використовувала супер клей. Мені ця тема здалася дуже цікаво і я з задоволенням майструвала свій виріб».
Анастасія Тузенко (БТ-3-1): «Я вирішила зшити модель клітини інфузорії туфельки із різних клаптиків тканини. Інфузорії – одноклітинні мешканці водойм та ґрунту. Вони мають постійну форму тіла, яке вкрите війками. У цитоплазмі є два ядра, травні та скоротливі вакуолі. Інфузорія туфелька – дуже важливий мікроорганізм оскільки вона є індикатором чистоти водойми і здатна очищати простір навколо себе».
Руслана Москаленко (БТ-3-4) і Катерина Овчаренко (БТ-3-1): «Ми зробили модель еукаріотичної клітини. Вона має ядро та розвинену систему органел. Також ми створили модель джгутикової бактерії. Бактерія містить один джгутик, за допомогою якого вона може рухатись. Бактеріальна клітина вкрита слизовою капсулою, яка захищає її від несприятливих умов навколишнього середовища. Вона має клітинну стінку з муреїну, що забезпечує сталість її форми і цитоплазматичну мембрану, яка оточує цитоплазму клітини. Ще ми зробили модель вірусу. Віруси – це неклітинна форма життя і вони є збудниками багатьох хвороб. Ми вважаємо що в наш час дуже важливо вивчати віруси та вакцинуватись, тому ще це може врятувати наше життя».
