Представлена стратегія визначається, перш за все, тими завданнями та вимогами, що представлені у освітньо-професійній  програмі «Біотехнології: фармацевтична, промислова, харчова, природоохоронна» першого  (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія». В ній  узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентностей та інших соціально важливих властивостей і якостей.

Якщо коротко  розглянути зміст цієї програми, то з’ясуємо  її основну мету -  підготовка бакалаврів з біотехнологій та біоінженерії, здатних до комплексного виконання науково-дослідних, проектно-технологічних, виробничо-технологічних робіт у сфері фармацевтичної та промислової біотехнології, що пов'язані з використанням біологічних агентів та продуктів їх життєдіяльності.

Представлена мета реалізується в комплексі навчальних дисциплін, в тому числі, в обов’язковій начальній дисципліні «Основи проектування біотехнологічних виробництв», а практична реалізація навичок курсового та дипломного проектування починається вже с 3 курсу і закінчується дипломним бакалаврським проектом  на 4 курсі. Усі стадії курсового та дипломного проектування мають відповідне навчально-методичне забезпечення і при бажанні та осмисленні  начального матеріалу дають смогу здобувачу реалізувати основну мету – захист курсового або дипломного проекту та отримати відповідні компетенції.

Враховуючи важливість моменту – підготовку студентів 4 курсу до захисту дипломного проекту, хочу зупинитись на деяких важливих етапах підготовки розділів курсового проекту з «Харчової біотехнології» та відповідно дипломного проекту.

Відповідно до змісту курсового проекту (Харчова біотехнологія. Метод. рекомендації до викон. курсов. пр. для студ. напр. підгот. 6.051401 «Біотехнологія» ден. форми навч. / Уклад.: Т.П. Пирог, Ю.В. Карлаш, В.О. Красінько. – К.: НУХТ, 2015. №8602) студент повинен підготувати наступні розділи:

РОЗДІЛ 1. Обґрунтування вибору технологічної схеми:

1.1. Обґрунтування стадій виділення і очищення цільового продукту

1.1.1. Вибір способу відділення біомаси та відповідного обладнання.

Внутрішньоклітинний цільовий продукт:

1.1.2. Обґрунтування вибору способу дезінтеграції клітин

1.1.3. Вибір способу виділення цільового продукту з дезінтеграту (видалення уламків клітин, екстрагування, осадження, концентрування, кристалізація тощо)

1.1.4. Вибір способу сушіння та типу сушарки.

Позаклітинний цільовий продукт:

1.1.2. Попередня обробка супернатанту (за потреби).

1.1.3. Вибір способу виділення цільового продукту з супернатанту (екстракція, осадження, концентрування, кристалізація тощо).

1.1.4. Вибір способу сушіння та типу сушарки.

РОЗДІЛ 2. Таблиця специфікації технологічного обладнання (спрощена).

 В розділі 1 самим важливим є правильний вибір методів виділення та очищення продуктів. Для цього слід скористатись матеріалом представленим у електронному конспекті лекцій « Основи проектування біотехнологічних виробництв» (Режим доступу: http://library.nuft.edu.ua/ebook/file/69.135.pdf. тема 7. Рис.7.1.) та даними із статті або патенту, у якому описується технологія отримання тієї чи іншої БАР. При виборі методу виділення слід віднестись критично до пропонованих методів, зважити на переваги та недоліки того чи іншого методу, враховувати економічну доцільність. Відповідно до вибраного методу підібрати необхідне обладнання для реалізації вибраного методу.

Хочу зауважити, що наука не стоїть на місці і останнім часом з’явились досить сучасні методи очищення БАР (різні види хроматографії, ультрафільтрації, гомогенізації клітин під тиском та інші). Слід провести пошук таких нових методів виділення в залежності від специфіки БАР в Інтернет-джерелах та вибрати найбільш оптимальний.

Що стосується графічної частини, нагадую ще раз – не слід користуватись послугами сумнівних виконавців креслень (“Printmen’s”), оскільки вони користуються чомусь старими зразками, які не відповідають вимогам наших методичних рекомендацій, а також не дозволяють вам розібратись у взаємодії методів та апаратів. І це сильно позначається на якості захисту ваших курсових проектів та дипломів. Тим, хто не володіє Компасом або AutoCA, пропоную простий для навчання та користування графічний пакет, що входить до стандартного MS Office – MS Visio. Не має значення його версія, усі вони практично однакові та мають ряд функцій, що забезпечують малювання як технологічних, так і апаратурних схем.

Оскільки ми використовуємо креслення без масштабу, в цьому пакеті ви можете самостійно зробити бібліотеку необхідних шаблонів стадій технологічного процесу, апаратів, запірної арматури, позначення трубопроводів та використовувати їх при малюванні технологічних та апаратурних схем.

З приводу матеріального балансу процесів виділення. Це найбільш складний процес як у курсовому, так і дипломному проектування. Враховуючи складність процесів виділення БАР (див. Рис.7.1. тема 7 конспект лекцій 69.135), неможливо створити єдину універсальну схему розрахунку, тому підходи до складання матеріального балансу мають бути індивідуальні. Єдине що потрібно пам’ятати – стандартним має бути форма представлення балансу та розуміння того, які продукти мають утворюватися та які втрати заплановані при реалізації того чи іншого процесу.

Зразок повного матеріального балансу наведено у Методичних рекомендаціях до виконання випускної роботи для здобуття освітнього ступеня «бакалавр» для студентів спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» денної та заочної форм навчання / уклад.: Ю.В. Карлаш, Т.П. Пирог, В.О. Красінько. – К.: НУХТ, 2017. – 72 с./ розділ 6, приклад 23. (Режим доступу: http://library.nuft.edu.ua/ebook/file/69.80.pdf).

З приводу розрахунку матеріального балансу процесів виділення БАР консультуйтеся у своїх керівників. У разі виникнення проблем – пишіть на мій е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду . Спробую допомогти.

Бажаю усім здобувачам вищої освіти (майбутнім бакалаврам) успіхів у роботі над курсовим та дипломним проектами!

Карлаш Ю.В., доцент кафедри біотехнології і мікробіології Національного університету харчових технологій, м.Київ