20 травня 2021 року українці відсвяткували Всесвітній день вишиванки. Ідею даного свята запропонувала у 2006 році студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Винятком не стала молодь нашого факультету. Студенти долучилися до флешмобу у мережі Tik-tok, де виклали відео під українську пісню та продемонстрували свої чудові вишиванки. Хлопці та дівчата вкотре підтвердили, що вони є свідомими громадянами своєї країни, справжніми патріотами, які шанують традиції та минуле.
Своїм коментарем поділився Вербіян Володимир БТ-1-1: «Шановні здобувачі! Вітаємо вас зі щорічним всеукраїнським днем вишиванки. Поважати традиції – це звичайно добре, але треба пам’ятати, що важливо не те, носиш ти вишиванку чи ні, не те, якою мовою ти розмовляєш, а те, що ти думаєш, те, у що віриш. Бо важливо любити Україну, а не її символи, бо символ – поняття відносне, а Україна – абсолют. Можна розмовляти не солов'їною мовою, ніколи не вдягати вишиванку, але допомагати фронту, дотримуватись закону, сплачувати податки і в цілому робити добро для нашої країни, а можна у вишиванці, українською мовою брехати власному народу, відмиваючи мільярди з бюджету і обкрадаючи Укроборонпром. Тож під вуаллю символів важливо не згубити нашу національну ідею, наше прагнення до свободи і незалежності. Бо Україна не в вишиванках і хатах-мазанках, Україна – в серці кожного з нас. Україна в пісні, і не важливо, якою мовою написаний текст, бо Україна в самому ритмі, в самій музиці. А вишиванка може бути як обладунком для лицарів честі, гідності та патріотизму, так і маскхалатом для агентів кремля, корумпованих псевдонаціоналістів та аморального маргіналітету. Тож немає жодного значення одягати вишиванку чи ні. Вишиванка – умовність. Але цього дня необхідно сказати собі: «Я – українець, я – слов’янин, нащадок давніх русичів! Я син цього роду, цього міста, цієї землі. І ми всі – слов’яни, русичі! І ми всі разом, в вишиванках і футболках з кольоровими принтами, в чорних піджаках і білих халатах, в бронежилетах, дірявих від куль, об’єднані – вистоїмо!»