Формування дійсно дружнього студентського колективу, особливо на першому курсі, відбувається не тільки в стінах університету, а й під час сумісних подорожей. Іноді одна така подорож, часто зовсім не очікувано, із звичайної екскурсії здатна перетворитися на дещо більше, на те, що змінить стосунки між одногрупниками назавжди. Про одну з таких поїздок розповідає студент БТЕК 1-4 Шульженко Владислав: «Травневі свята – це найкраща пора для подорожі, особливо, якщо ти студент. Коли перед нашою групою постало питання, куди ж поїхати, то варіант зі Львовом знайшовся майже одразу. Дехто може подумати: «Це ж так банально». Та нехай, адже місто Лева одне з не багатьох місць нашої чарівної України, у яке хочеться приїздити знов і знов.
Для багатьох Львів починається із залізничного вокзалу. Ця велична споруда вітає одразу по приїзду до міста і дає зрозуміти, що далі на вас чекає щось дійсно грандіозне. Але справжній Львів починається за кілька зупинок трамваю. Старе місто не сплутати ні з чим. Потрапивши туди, ти одразу зачаровуєшся красою цього місця. Не дивлячись на достатньо невеличкі розміри, його вузенькими вуличками можна ходити годинами, роздивляючись неперевершену архітектуру Старого міста. Майже всі вони ведуть до самого серця Львова – площі Ринок. Той, хто не був на цій площі, не був у Львові. Міська ратуша, привітні львів'яни за лавками маленьких крамничок, грандіозні собори й церкви та пам'ятник першому міському трамваю – ось, що створює цю справжню, ні з чим незрівнянну, незабутню атмосферу. Та найцікавіше те, що коли сонце близиться до заходу, життя не зупиняється, адже Старе місто квітне двічі. Нічний Львів, літня тераса затишного ресторанчику і тускле світло вуличного ліхтаря, що може бути більш романтичним?
І якщо серце міста видно здалеку, то знайти його душу можуть далеко не усі, а лиш бувалі там люди. Вхід до «Краївки», відомого львівського кафе-ресторану, надійно заховане у невеличкому провулку без табличок і написів.
Вдосталь нагулявшись по Старому місту нам здалося, що тепер вже нас нічим не здивувати. Та не встигли ми відійти і на крок, як перед нами постав пишний та величний Львівський оперний театр – справжня перлина міста Лева. На жаль, відвідати відоме місце нам не вдалося, але це ж не остання подорож.
Ось і підійшла наша "прогулянка" Львовом до кінця. Після подорожі стосунки між нами не могли й далі залишатися на рівні просто одногрупників, адже за цей час ми стали справжніми друзями. За ті кілька днів, що ми пробули у Львові, наша група встигла відвідати купу цікавих культурно-історичних місць, прогулятися вуличками Старого міста та скоштувати львівський шоколад. Але так само як багато ми побачили, стільки ж ще цікавого залишилось незвіданим, адже це місто завжди залишається дещо загадковим. Саме тому у нього хочеться повертатися знов, і знов».
