Наших здобувачів завжди виокремлювало бажання постійно навчатися та розвиватися у сфері біотехнології, незважаючи ні на що. Тому літні канікули не стали виключенням для підвищення своїх знань у сфері біотехнології. Отже, під час своєї подорожі, здобувачка ОНП "доктор філософії" кафедри біотехнології і мікробіології, Ірина Ковшар вирішила відвідати славнозвісну «Лвіварню» – музей пивоваріння від «Лвівської пивоварні».
Сучасний музейний комплекс «Лвіварня» присвячений не лише розвитку галузі пивоваріння, а й історії пивоваріння на теренах України, акцентуючи увагу саме на пивоварнях Львову. Перші пивоварні у Львові з'явилися ще в середньовіччі. За історичними даними, перша документальна згадка про пивоваріння у Львові датується 1425 роком, коли Львівському магістрату було надано привілей на варіння пива. На початку ХХ століття у Львові вже переважали кілька великих пивоварень, зокрема Львівська пивоварня, яка була заснована у 1715 році і продовжує працювати до сьогодні, ставши однією з найстаріших та найбільших у місті.
У середньовіччі пивоваріння було складним і відповідальним процесом, що вимагав глибоких знань та навичок, тому отримання освіти було обов’язковим для тих, хто хотів займатися цією справою. Через це, особливістю професії пивовара в середньовіччі була наявність диплому про освіту. На той час, щоб стати пивоваром потрібно було витратити більше двох років.
Пивоваріння включало в себе безліч етапів, таких як підготовка сировини, ферментація, контроль за температурою та зберігання готового продукту. Пивовар мав добре розуміти ці процеси, щоб забезпечити якість та стабільність пива. В умовах відсутності сучасних технологій контролю якості і санітарних норм, пиво могло легко зіпсуватися або стати небезпечним для споживання. Освічений пивовар знав, як запобігти псуванню пива та забезпечити його безпечність. Навіть без сучасної науки середньовічні пивовари повинні були мати базові знання про ферментацію та хімічні реакції, що відбуваються під час варіння пива.
Особливий статус мали не лише пивоварі, а й бондарі. Оскільки пивоваріння займало важливу частину економіки тогочасного Львову, дерев'яні бочки були основним засобом для зберігання, транспортування та витримування пива і вина. Висока якість бочок прямо впливала на якість кінцевого продукту. Львів був важливим торговельним центром, через який проходили численні торгові шляхи. Бочки використовувалися для транспортування не лише алкоголю, але й інших товарів, таких як соління, мед, олія, та навіть сухі товари. Важливість бондарів того часу можна оцінити і сьогодні. Чимало оточуючих людей носять прізвище Бондар і тому подібні.
Експонати «Лвіварні» також демонстрували просунутість тогочасних пивоварів та технологічність процесу одержання пива, починаючи з 18 століття та закінчуючи нашим часом. На території музею розташована невеличка крафтова пивоварня, яка наглядно демонструє сучасну технологію одержання пива.
Сам музей, крім історичної частини, містить і інтерактивну, оскільки в одній із залів розташовані 2 танки: бродильний (або ж по іншому ферментер) та лагерний (зріючий танк). Спочатку дріжджі додаються до сусла в бродильному танку, і в результаті ферментації цукри перетворюються на алкоголь і вуглекислий газ. Після первинної ферментації пиво перекачують у лагерний танк для дозрівання. У цьому танку пиво зберігається при низькій температурі, що дозволяє йому дозрівати, стабілізуватися, і розвинути смак. Процес дозрівання може тривати від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від типу пива.
Загалом, «Лвіварня» дозволяє поринути у світ пивоваріння звичайним людям, пояснюючи простими словами складні технологічні процеси при виробництві пива. При цьому увага акцентується не лише на історичності пивоваріння як для Львову, а й технологічності та просунутості цієї галузі в цілому. Наша аспірантка залишилась під приємним враженням від проведеного часу в стінах музею пивоваріння. Кафедра біотехнології і мікробіології завжди підтримує прагнення своїх студентів та аспірантів до здобуття нових знань і практичного досвіду, що сприяє їх професійному розвитку.
