Що в першу чергу ви зробите із зіпсованими овочами або фруктами? Вірно, відправите їх, не задумуючись, прямісінько до смітника. Проте,чи не виникало у вас хоч раз питання, чому на овочах і фруктах з часом з’являються плями, наліт, або гнилизна? Знайти відповідь на це непросте питання ми, студенти-біотехнологи 4 курсу, змогли на лабораторному занятті з дисципліни “Мікробіологія, санітарія і гігієна виробництв з основами НАССР”, де нам випала чудова нагода самостійно встановити істинну причину і природу псування плодів та овочів.
Цього тижня студенти-біотехнологи прослухали цікаву лекцію Грегірчак Наталії Миколаївни «Мікробіологічний контроль та санітарно-гігієнічні вимоги до зберігання та переробки продукції рослинного походження», а під пильним керівництвом викладачів Кожанової Вікторії Григорівни і Слободян Ольги Петрівни провели лабораторні заняття з санітарно-мікробіологічного контролю не лише плодів і овочів, а й хлібобулочних і кондитерських виробів, харчоконцентратів, пива і безалкогольних напоїв.
Перша половина лабораторного заняття була присвячена методикам встановлення причини захворювань овочів та фруктів. Проведення фітопатологічного обстеження було для нас особливо цікавим і захоплюючим, оскільки такий детальний і ретельний аналіз рослинної сировини ми проводили вперше. Наше обстеження складалося із трьох етапів: візуальнго огляду, огляду повздожнього зрізу досліджуваної сировини і безпосередньо самої ідентифікації збудника захворювання. За таким алгоритмом ми мали “поставити діагноз” баклажану з гнильними плямами, моркві, вкритій зеленим нальотом, цибулі з ослизенням на лусочках та гнилій сливі. Користуючись навчальним визначником хвороб плодів і овочів у лабораторному практикумі, нам без складнощів вдалося встановити бактеріальну та грибну етіологію захворювання досліджуваних овочів. Проте, щодо “діагнозу” моркві і сливі у нас виникли певні сумніви. Тому для більшої об’єктивності фітопатологічного дослідження ми зробили необхідні розведення досліджуваної сировини і виконали посіви на щільні поживні середовища. Чи підтвердяться наші припущення щодо ймовірного збудника хвороби, ми дізнаємося наступного тижня після інкубації зразків.
У другій частині заняття ми проводили санітарно-мікробіологічний контроль борошняних виробів та напоїв. Для аналізу було обрано продукцію із так званого “студентського провіанту” – випічка, паніні, вермішель швидкого приготування, безалкогольні (і не дуже) напої та ін. Нашим завданням було перевірити мікробіологічну безпечність продуктів харчування шляхом визначення МАФАнМ, бактерій групи кишкової палички, патогенних мікроорганізмів, пліснявих грибів і дріжджів. Цікаво буде дізнатися, наскільки безпечним з мікробіологічної точки зору є вживання улюблених студентами продуктів харчування.
Цей тиждень видався для нас справді продуктивним. І не дивно, адже на лабораторних заняттях ми не лише закріпили раніше отримані навички з визначення мікробіологічних показників харчової продукції, а й поповнили свою скарбничку знань новим досвідом проведення фітопатологічного дослідження захворювань плодів і овочів. Більш того, ми з нетерпінням чекаємо на результати досліджень, аби дати більш повну і об’єктивну оцінку санітарно-мікробіологічним показникам якості досліджуваних продуктів харчування.
студентка групи БТ-4-3ск
Черевко Софія