Нарешті! Нарешті командор Pfizer розбив орди коронавірусу, і ворота в реальний світ знову відкрились. Нарешті настав час побачитись в живу з нашими інтернет-знайомими: бактеріями Escherichia coli та Staphylococcus aureus. Я мріяв про це ще з минулого року, але очікування знову з реальністю не співпали. На перше побачення не прийшли ні бактерії, ні археї, ні навіть дріжджі чи аспергілові гриби. Замість них прийшов крохмаль з заявою про те, що ми не вміємо працювати зі справжніми мікробними клітинами (бо про це потурбувався один наш неклітинний знайомий з Китаю із заздрощів, що в бактерій є клітинна стінка та клітинні органели, а в нього немає), тож ми маємо тренуватися «на кішках», а якщо точніше, на цьому самому крохмалі.
Ось так розпочались наші лабораторні роботи з дисципліни «Мікроорганізми як біологічні агенти». Спершу ми засмутилися, що довгоочікуване особисте знайомство з мікросвітом відкладається, але варто було нам поглянути в мікроскоп, щоб зрозуміти, що цей урок не нудне тренування, а цікава пригода, повна нових вражень. Тож ми недарма прийшли на це заняття, бо ця лабораторна робота – реально космос! І фотодокази це підтверджують.
А Вам цікаво глянути у світ космічного мікросвіту? Тоді приходьте до нас!!!!
Володимир Вербіян, здобувач 2 курсу БТ 2-1
