Участь у конференції – це завжди прекрасна можливість для здобувачів поділитися із широкою аудиторією результатами своєї кропіткої праці у написанні дипломних робіт як наукового, так і інженерного спрямування. А для магістрантів І року навчання – це також і чудова нагода пройти першу апробацію майбутніх кваліфікаційних робіт після їх довгого «культивування» упродовж 7 останніх місяців.
15 квітня у онлайн-режимі відбулася 87 Міжнародна наукова конференція молодих вчених, аспірантів, студентів «Наукові здобутки молоді – вирішенню проблеми харчування людства у ХХІ столітті», де під час роботи секції «Біотехнологія і мікробіологія» комісією у складі доцентів Вікторії Красінько, Юрія Карлаша, Світлани Тетеріної, Олександра Воронцова, Ольги Слободян, Світлани Старовойтової та ведучої секції Оксани Скроцької було заслухано дев’ять доповідей наших магістрантів.
Роботу секції розпочала переможниця ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за спеціальністю «Біотехнології та біоінженерія» Катерина Князева – здобувачка Національного університету «Львівська політехніка», яка люб’язно поділилася своїми науковими здобутками у дослідженнях екстрактів калусної біомаси Carlina acaulis на вміст фенольних сполук та флавоноїдів. Далі естафету було передано власне «вихованцям» кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ – магістрантам освітньо-професійних програм «Промислова біотехнологія» та «Фармацевтична біотехнологія».
Магістранти-промисловці представили результати вивчення біотехнологічного потенціалу мікроорганізмів для отримання безпечних розчинників для косметичної продукції та новітніх антимікробних сполук для виноробства. Так, Владислава Ткачова у своїй доповіді окреслила можливості застосування бактерій роду Paenibacillus як продуцентів для біосинтезу 2,3-бутандіолу – безпечного нетоксичного розчинника, модифікатора в’язкості та кондиціонуючої речовини, яка знайшла широке застосування у виробництві косметичних засобів. Далі Софія Цапко розкрила біотехнологічний потенціал використання дріжджових кілер-токсинів, зокрема кілер-токсинів Saccharomyces eybayanus, як новітніх агентів біоконтролю небажаної мікрофлори у вині під час його дозрівання і зберігання, що у перспективі може розглядатися як біологічна альтернатива традиційним хімічним антимікробним сполукам для виноробства.
Наступними на черзі були виступи магістрантів-фармацевтів, які охоче представили свої напрацювання у дослідженнях біотехнологічних особливостей одержання імуностимуляторів, аскорбінової кислоти, лактулози та фітаз. Також магістрантами було представлено цікаві новітні дослідження властивостей наночасток металів мікробного походження, потенціалу застосування бактеріальних систем експресії для отримання субодиничних вакцин, можливостей використання продуктів мікробного синтезу для руйнування біоплівок. Так, Дарія Багатиренко доповіла про перспективи застосування бета-глюкану Saccharomyces cerevisiae як нетоксичної, біодоступної імуностимулювальної речовини з помірною імуномодулюючою властивістю. Катерина Берзіна представила результати дослідження альтернативних шляхів виробництва аскорбінової кислоти, а саме біотехнології прямого синтезу даного вітаміну при використанні у якості продуцента Xanthomonas campestris. Цікавою була доповідь Валерії Бондарчук, яка розповіла слухачам про переваги використання субодиничних вакцин та окреслила варіанти здійснення біосинтезу глікопротеїну D вірусу простого герпесу ІІ типу за допомогою різних систем експресії для виробництва протигерпетичних вакцин. Актуальною для сьогодення виявилась тема досліджень Юлії Лазюки, яка доповіла про можливості застосування дріжджів для біогенного синтезу наночасток срібла як діючої речовини для можливої розробки препарату для лікування COVID-19. Далі Катерина Піддубняк доповіла про технологію одержання лактулози шляхом біоконверсії субстрату ферментом целобіозо-2-епімеразою, який синтезується Bacillus subtillis. Василь Роздобудько поділився особливостями біотехнології поверхневого культивування Neurospora sitophila з метою виробництва ферментів фітаз. До речі, фітази можна застосовувати для розщеплення фітинової кислоти і покращення засвоєння організмом мікро- і мікроелементів. Роботу секції завершив Іван Щербина з доповіддю про перспективи застосування поверхнево-активних речовин Pseudomonas aeruginosa, а саме – рамноліпідів, які використовують для руйнування бактеріальних плівок з метою знезараження ендоскопічного обладнання.
Члени комісії уважно вислухали доповіді та надали слушні рекомендації і поради стосовно корегування певних неточностей у представлених роботах, аби надалі слухачі змогли їх представити на ще вищому рівні. Магістранти також не лишись осторонь і поділилися враженнями від конференції. Валерія Бондарчук прокоментувала: «На конференції кожен учасник мав змогу представити свої напрацювання та якнайкраще розкрити свою тему. Цікаво було дізнатись про біосинтез наночасток срібла чи використання фітаз у медицині. Або зовсім нове для мене так і, напевне, для промисловості України – застосування кілерних дріжджів-токсинів для виробництва крафтового органічного вина. Загалом кожен учасник розповів про специфічні особливості різних груп продуктів біотехнологічного виробництва та умови його отримання. І, як не дивно, на разі активне застосування знаходить твердофазне культивування на рівні з глибинним. Учасники зробили колосальну пошукову роботу щодо обґрунтування і розкриття своєї тематики, а викладачі активно цікавились деталями, задаючи влучні питання».
Дякуємо організаторам конференції і комісії секції «Біотехнологія і мікробіологія» за можливість представити свої роботи і отримати корисні поради від фахівців своєї справи!
магістрантка групи ПБ-1-1М
Софія Цапко
