Чи знаєте Ви, що таке краса..?
Краса – це створення ансамблів молекул, запах щойно добутої грушевої есенції, висіяна тонким штрихом Sarcina flava, ідеально виконаний дослід… Таку красу й не тільки, я, Рачковська Антоніна, студентка-першокурсниця кожного дня пізнаю у своєму рідному Національному університеті харчових технології.
Уперше я потрапила у стіни НУХТ на олімпіаду для абітурієнтів з хімії. Уже тоді я була впевнена, що хочу навчатися тільки тут. Скажете: «Як можна з першого враження приймати такі рішення?». А я Вам розповім.
Пам’ятаю, як в останні години заочного туру олімпіади вирішувала завдання, як панічно намагалася знайти контакти будь-якого викладача, щоб дізнатися, чи, взагалі, можна ще відправити роботу. І тут на сайті кафедри побачила рубрику «Швидка студентська допомога», зателефонувала до будь-якої студентки, а та дала мені номер телефону співробітника кафедри. Зовсім незнайома людина (тоді я ще не знала, що розмовляю з викладачем кафедри Пенчуком Юрієм Миколайовичем) люб’язно погодилася мені допомогти. Так почалося моє «навчання» в університеті: стала не тільки учасником олімпіади, а й ученицею підготовчого відділення для абітурієнтів, згодом успішно закінчила підготовчі курси, отримала додаткові бали на олімпіаді та склала ЗНО. А у вересні я - студентка-першокурсниця факультету БТЕК кафедри біотехнології і мікробіології.
Я завжди хотіла більшого, не просто навчатися в університеті: ходити на пари, виконувати домашні завдання, готуватися до модулів, заліків, іспитів, а пізнавати нове - досліджувати, займатися науковою діяльністю, набувати практичних навичок та вмінь.
І, ніби прочитавши мої думки, зателефонував Юрій Миколайович і запитав, чи не хотіла би я займатися науковою роботою. У голові пролетіло: «Він ще запитує? Щоб я і від такого відмовилася?» Уже наступного дня я розмовляла із завідувачем кафедри Пирог Тетяною Павлівною, яка запропонувала мені спробувати свої сили і попрацювати допомагаючи провідним інженерам. Здається, я пам’ятаю кожен день, проведений з ними: як підготовлювала посуд до стерилізації: загортала піпетки, колби; робила барвники і забруднила усе, що можна було; як уперше зварила поживне середовище. А яка я була щаслива, коли запитали: «Хочеш спробувати працювати у мікробіологічному боксі?». Працюючи вперше там, я дуже хвилювалася, але трималася і робила вигляд, що все під контролем. Я мала можливість спостерігати за роботою студентів-науковців. І, чесно кажучи, хотіла сама спробувати «творити науку». Як Ви зрозуміли, мені пощастило і сьогодні я, першокурсниця, є учасником гуртка «Biotech», що функціонує на кафедрі біотехнології і мікробіології. Під пильним наглядом аспірантки Ключки Лілії Вікторівни я опановую техніку роботи з мікроорганізмами і виконую надзвичайно цікаву роботу: дослідження синергічного ефекту суміші мікробних поверхнево-активних речовин та ефірних олій, і їх використання для руйнування біоплівок.
Отож, будучи серед лав науковців, я отримую безцінні навички, звичайно роблю помилки, але з кожним днем розумію, що зробила правильний вибір у житті, обравши кафедру біотехнології і мікробіології НУХТ.
Далі буде!
P.S. Неможливо забути про того, хто уперше відчинив мені двері університету, завжди підбадьорює, радо відповідає на всі мої «нудні» питання та ніколи не відмовляє допомогти – Пенчука Юрія Миколайовича.
Я хочу подякувати Пирог Тетяні Павлівні, яка узяла мене на кафедру та дозволила уже на першому курсі займатися науковою роботою.
Щиро дякую Ключці Лілії Вікторівні – перший викладач, яка довіряє і, відповідно, дозволяє мені працювати самостійно.
І звичайно, хочеться подякувати усім інженерам, з них усе починалося і з ними я працюю до сьогодні.