Не думав я, що так швидко минуть шкільні роки і треба буде обирати фах. Батьки весь час запитували: ким ти хочеш стати? Де ти хочеш навчатися?? А я все мовчав... Ніяк не міг визначитися. І не раз чув від них, що от твоя сестра ще з 8 класу знала, що хоче бути лікарем. І бачиш – стала ним. А ти............ Це був жах! А я тоді не знав і все... Одне розумів, що моя професія буде пов'язана з цариною "людина і природа", а інша мене не цікавила. Але ж на кого вчитися і де??? Щоб і знання набути, і диплом престижного вишу отримати, та й на ринку праці себе дорожче запропонувати. І щоб ця робота приносила задоволення, стала (як тут не згадаєш Савича) спорідненою працею.
Довго вивчав різні професії і зупинився на біотехнологіях, адже вони застосовуються і в медицині, і в сільському господарстві, і в харчовій промисловості... Зрозумів, що вони дуже важливі і в останні роки розвиваються більш інтенсивно. Для мене біотехнології – це надання максимальної допомоги у фізичному розвитку людини, та й у розумовому також. Зрозуміло ж, що багато вже в цій сфері винайдено: і антибіотики, і вакцини, і гормони, які дозволяють вилікувати багатьох і подовжити життя людей. Але ж наука не стоїть на місці!! Нові біотехнології чекають нас – своїх відкривачів! І це справді суперово, наприклад, відновлювати тканини, нейрони, омолоджувати, створювати органи, імплантанти. І це не міф!! Не казка!!! Це реальність!
І моя мрія – вивчитися в НУХТ, стати інженером-біотехнологом у білому халаті, який розроблятиме нові технології, що будуть служити людству. Мріє, не зрадь!!!
здобувач ІІ курсу бакалаврату спеціальності 162 "Біотехнології та біоінженерія" Олег ДУТКІВСЬКИЙ
