Безсумнівно, навчання охоплює чи не найбільшу частину нашого життя. Щодня ми дізнаємось щось нове, але як використовувати дану інформацію – кожен для себе вирішує абсолютно самостійно. Впевнено можна сказати, що так чи інакше, всі ми навчаємось і стикаємось з моментами в житті, коли маємо передати свої знання іншим. Тому все ж таки, що важче, навчатися чи навчати? Складне питання, відповідь на яке можуть дати ті, хто одночасно виконує одразу дві функції. Таким досвідом можуть поділитись наші здобувачі освітньо-наукового ступеня «доктор філософії», які впродовж першого року навчання проходять педагогічну практику!

На нашій кафедрі є майбутній «доктор філософії» яка безсумнівно може дати відповідь на поставлене питання, адже свою педагогічну практику розпочала значно раніше за інших, оскільки з вересня 2023 року Ірина Ковшар є асистентом кафедри БТМ. В першому семестрі Ірина вела лабораторні роботи для третього курсу біотехнологів в рамках дисципліни «Генетика», а також для другого курсу з дисципліни «Загальна мікробіологія та вірусологія. Модуль 1. Мікроорганізми, як біологічні агенти».

Наразі, на кафедрі, в розрізі педагогічної практики, Ірина Ковшар веде лабораторні роботи для здобувачів 3 курсу бакалаврату «Технологія мікробного синтезу лікарських засобів». Одне з занять відбувалось 21 березня, де Ірина розповідала нашим майбутнім бакалаврам про ферменти. Наша асистентка та по сумісництву аспірантка пояснювала основні аспекти ензимології, акцентуючи увагу на важливих аспектах, які необхідно знати саме біотехнологам. Що таке ферменти, з чого вони складаються, навіщо вони потрібні, які показники важливі для визначення цих біологічно активних речовин, які існують одиниці активності, методи та принципи їх вимірювання, класифікація ферментів, які чинники впливають на їх активність і так далі. Звісно, за одне заняття неможливо охопити абсолютно всю частину курсу, яка стосується ензимів, а тому, як справжній викладач, Ірина Ковшар розпочинала з азів. Паралельно викладенню матеріалу, аспірантка задавала уточнюючі питання для оцінки сприйняття та опанування одержаної інформації. Після теоретичної частини та пояснення практичної частини здобувачі мали можливість приступити до виконання самої лабораторної роботи, в розрізі якої мали опанувати навички виконання методів визначення амілолітичної та протеолітичної активності ферментів, а також методу визначення загальної кількості білків.

Не лише наша аспірантка, а й здобувачі-бакалаври відмітили на скільки важко розповідати теоретичний матеріал для опанування основ, які стосуються практичної частини. Наші здобувачі зазначили, що це потребує великих зусиль та постійних пояснень без упину, а також, крім постійної концентрації на логічності викладення матеріалу, можливості відповідати на питання, що можуть стосуватися теми, під час своєї доповіді. Також, викладач має бути готовим до повторення незрозумілої частини декілька разів, але це говорить лише про бажання здобувачів зрозуміти матеріал якнайкраще, що не може не радувати.

Так що ж складніше, навчатися чи навчати? На думку нашої аспірантки і те і інше. Неможливо одразу навчитися тому, чого до цього не знав. Дуже важко опанувати абсолютно новий матеріал, з яким до цього не стикався, або стикався частково. Важко досконало пам’ятати абсолютно все, про що було сказано раніше. Через це ми все життя навчаємось! Але, навчати також непросто. Подати матеріал таким чином, щоб він був абсолютно простим для розуміння для всіх – важко, а іноді просто неможливо. Мати залізну витримку, радіти, коли здобувачі бажають знати більше та бути підтримкою в потрібний час, і це лише мінімум того, що відчуває викладач. Як неможливо одразу знати абсолютно все, так і неможливо одразу навчитися навчати. Безсумнівно ці два процеси йдуть пліч-о-пліч один з одним, через що не можна викинути хоча б одну змінну з цієї кооперації.

Варто відмітити, що Ірина Ковшар проводить свою педагогічну практику в стінах нашого університету, тобто в очному форматі. Порівняно з дистанційним, це одночасно і легше, оскільки є контакт з аудиторією для кращого сприйняття інформації, але з іншого боку, це й складніше, оскільки потрібно від початку та до кінця контролювати весь процес лабораторного заняття. Наша аспірантка вважає це крутим досвідом, адже така робота зі здобувачами дозволяє прокачати як soft skills, так і hard skills. На думку Ірини, найкращим моментом в педагогічній практиці є ті моменти, коли здобувачі тягнуться до знань та дійсно сумлінно опановують необхідний матеріал.

Наостанок, хочемо побажати наснаги нашим здобувачам у навчанні, оскільки, як відмітила наша аспірантка, це також важка праця, яка потребує багато часу та витримки!