Ось і розпочався черговий навчальний рік у Національному університеті харчових технологій. Університет знову ожив, у його стіни повернулись студенти. Але дивно першого вересня йти не в аудиторію на лекцію, а у науково-дослідну лабораторію кафедри біотехнології і мікробіології, адже в мене почалась переддипломна практика і необхідно розпочинати чергову серію дослідів.
Для початку необхідно підготувати посуд, поживні середовища та культури мікроорганізмів. Потім потрібно виростити культуру дріжджів, отримати безклітинний дріжджовий екстракт, додати до нього нітрат срібла, створити специфічні умови і за тим чекати на результат.
Першою характерною ознакою біосинтезу наночасток срібла у досліджуваному розчині є зміна кольору реакційної суміші із світлого, фактично безбарвного, на коричневий. Наступним етапом підтвердження формування саме наночасток є характерний спектр поглинання досліджуваного зразку в ультрафіолетовому світлі. Його можна поміряти за допомогою спектрофотометра. А от виміряти розмір наночасток дозволяє наносайзер. Але саме цікаве – це виділення та очищення отриманих наночасток. І тут без ультрацентрифуги не обійтись. Всі ці прилади є у розпорядженні біотехнологів нашого університету. Тож з кожним днем ентузіазм і жага до роботи лише зростали, адже так захопливо бачити такі довгоочікувані характерні ознаки, які свідчитимуть, що експеримент вдався! А потім за роботою вже і не помітиш як пролітають ці шість тижнів практики і необхідно буде представити результати своєї роботи перед комісією на захисті.
Не дивлячись на перешкоди, які виникали час від часу, ми впевнено, етап за етапом, йшли до своєї мети ‒ дослідили вплив таких параметрів як час інкубації, перемішування та вік культури на процес біосинтезу наночасток срібла з використанням безклітинного екстракту дріжджів Saccharomyces cerevisiae М437. Така робота вимагає неабиякої витримки, зібраності, точності, адже погодьтесь, що працювати з чимось, розмір якого вимірюється у нанометрах, дуже складно. Але, завдяки підтримці співробітників кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ та мого наукового керівника, доцента Скроцької Оксани Ігорівни, робота йшла напрочуд легко і результати не змусили себе чекати!
Юлія Лазюка, магістрантка ІІ року навчання
