Всі наші випускники, без перебільшення, надзвичайно яскраві особистості якими кафедра може справді пишатися. Колектив кафедри вкладає свій професіоналізм і часточку душі кожного викладача в своїх дипломників, тому, нам вкрай приємно, коли наші вже дипломовані вихованці, торуючи свій кар’єрний шлях, відвідують кафедру чи просто виходять на зв’язок, навіть в умовах не легкого для всіх часу боротьби з російським агресором, і діляться своїми успіхами, або ж звертаються за порадою. Деякі зі здобувачів за час навчання стають для кафедри «рідними дітьми», і звісточки від них викликають особливо трепетні відчуття. Саме такою яскравою зірочкою є Цапко Софія, яка не лише сумлінно навчалась і займалась науковими пошуками, а й була одним із спецкорів кафедри (на сайті є чимала кількість дописів авторства Софії). Нещодавно вона поділилась з нами своїми думками і відчуттями після отримання диплому, а також передала напутні слова для своїх послідовників:
«Вибір майбутнього фаху для випускників шкіл, ліцеїв, коледжів є надзвичайно тяжким. Адже у юному віці досить складно зробити правильний вибір, враховуючи ще не такий вже великий життєвий досвід. І цей вибір, по суті, стане чималою частиною твого життя – мінімум на чотири роки, а максимум – на літа. Розповідаю це зі свого власного досвіду, адже поставши у 17 років перед вибором майбутньої спеціальності у галузі природничих наук або технічного перекладу, я обрала другий варіант. Провівши чотири роки, вивчаючи усебічні аспекти теорії і практики перекладу, пропрацювавши декілька років за фахом в ІТ-компаніях, мене все рівно не покидало бажання пов’язати своє життя з біологією. І у 2018 році, попри здивовані погляди моїх рідних і друзів, успішно склала вступні іспити на 3 курс ОПП «Біотехнології і біоінженерія». Спочатку було трохи лячно, бо більшість матеріалу, за причин викладених вище, прийшлось опановувати самостійно, але потім як затягнуло… І ось я вже маю на руках диплом магістра.
І хоч як би складно це не було, але навчання на магістратурі дало унікальну можливість поєднати і саме навчання, і виконання наукової роботи на кафедрі, і участь у конференціях та хакатонах. Власне, у моєму випадку, участь у конференціях, зокрема «Школі молодих науковців», #Farmak_Lab та хакатоні «Farmak Science Start» – зіграла вирішальну роль при пошуку роботи. Завдяки цим заходам мені вдалось зацікавити HR-менеджерів АТ «Фармак» у собі, як майбутньому перспективному працівникові. Так, на першому курсі магістратури, робота мене, як то кажуть, вже знайшла сама.
Слід зазначити, що під час пошуку роботи випускнику-біотехнологу бажано конкретно визначитися, чим би йому хотілося б займатися: виконувати науково-дослідну роботу, брати участь у технологічних процесах виготовлення лікарських засобів, або ж бути «гуру» систем менеджменту якості тощо. Тоді і стає простіше визначитись з вакансіями, які будуть максимально актуальними для вас, щоб не витрачати даремно свій час на нецікаву для себе роботу. Особисто для себе я хотіла обрати таку роботу, щоб мати можливість поєднати знання та навички, отримані під час навчання і на біотехнолога, і на перекладача. Зараз я працюю у Відділі аудитів, Секторі кваліфікації постачальників, і моя робота пов’язана з величезними масивами інформації, яку мені треба пропрацювати, та щоденними листуванням і спілкуванням з постачальниками сировини для виготовлення лікарських засобів. Тому, виокремлюючи необхідні навички, які цінуються роботодавцем, я б у першу чергу зазначила наступні: можливість швидко навчатися, адаптуватися до робочого процесу, вміти та бути готовим працювати у режимі «мультитаскінгу», знання іноземних мов, як «маст-хев».
Звісно ж, під час навчання не варто сподіватись, що в університеті вам дадуть усі необхідні знання для майбутньої професії, це просто неможливо. Але натомість вам дадуть якісну базу, яку можна буде застосувати під різні сфери діяльності у біотехнологічній або ж фармацевтичній галузях. Решта – ваша сумлінна праця і результат не за горами! Тому, здобувачам-біотехнологам хотілося б побажати бути цілеспрямованими, і, найголовніше, бути впевненими у собі та не боятися пробувати реалізовувати себе у тих сферах діяльності, до яких лежить душа.»
