Нещодавно, 20 лютого, науковий сектор нашого факультету БТЕК запропонував усім здобувачам освіти надзвичайно цікаву інтелектуальну гру «Екологічне місто майбутнього», організатором якої був Артур Захаров (БТ-3-1). Кожен бажаючий міг взяти участь в цьому заході. Зокрема не тільки студенти бакалаврату, а й магістрaтури.
На початку конференції усіх привітала заступниця декана по роботі зі студентами Оксана Ничик та побажала максимально пізнавальної гри й ентузіазму у виконанні завдань.
У грі брало участь 3 команди, в кожній було по 5-6 учасників на чолі з капітаном. Команду «toto», до якої входив Станіслав Усенко ЕК-1-3м та першокурсники групи БТ-1-1: Тетяна Топіха, Ніна Великопольська, Лілія Попова, Тетяна Мельник, очолював Максим Клименко; команду «Найкращі чорні повелителі» у складі Анни Савич БТ-3-3, Олександра Сивак ЕК-3-4, Влади Піхало БТ-3-3, Катерини Овчаренко БТ-2-1, очолював Михайло Галецький БТ-3-1; команду «Капібара» з учасниками Ангеліна Жара ЕК-1-3, Каріна Садуллаєва БТ-2-1, Катерина Чехун БТ-2-1, Анна Овчарук БТ-2-1, Олександр Гудков ЕК-3-4 , очолював Ілля Лаврега ЕК-1-3.
Усі дуже добре старалися і відповідали на питання. Для зручності обговорення було створено окремі кімнати для кожної групи. Ведучою гри була Марія Сірант, студентка БТ-3-1. На обговорення кожній команді давалося по 5 хвилин, і за цей час усі мали встигнути продумати максимально лаконічну відповідь.
Журі, до складу якого входили: Олексій Латушкін БТ-2-1, Вікторія Негретова БТ-4-3 та Єлизавета Дон БТ-3-1, було максимально об’єктивним і компетентним. Перш ніж озвучити місця кожної команди, вони подякували всім за участь і за приємну атмосферу. Перше місце посіла команда «toto», друге – «Капібара», третє – «Найкращі чорні повелителі».
Усі отримали позитивні емоції та дізналися багато нового. А що ж про гру говорять наші першокурсники? Своїми враженнями ділиться з нами студент БТ-1-1, Клименко Максим:
«Привіт. Нам усе-усе сподобалось: від організації гри (ведучі і презентація просто супер) до складу нашої команди «toto» - ця неймовірна шістка розкрила свій справжній потенціал: усі внесли свою частину знань до надання відповіді на запитання. Станіслав встановлював фундамент, Тетяна Топіха викладала цеглу, Попова Лілія наклеювала шпалери в кімнатах, Тетяна Мельник займалася влаштуванням інфраструктури, Великопольська Ніна додавала нам мотивації під час будівництва, а я завозив будівельні матеріали та керував цим процесом - приблизно так ми й працювали у команді.
Хочу сказати чесно, що цей досвід – незабутній. Розумієш, що далі розвиватися - не межа. Усього можна досягти, чого бажаєш - це найголовніша теза.
Об'єктивно, нам було цікаво слухати не тільки Станіслава, а й інших з нашої команди. Тобто, ми одне одного доповнювали і виробляли разом один спільний якісний продукт.
Одним словом - ми сильна команда.»