Незважаючи на тривоги, екстрені відключення світла викладачі та здобувачі спеціальності 162 «Біотехнологія та біоінженерія» приєдналися до міжуніверситетської гостьової лекції НУХТ – Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С. Гжицького, яку люб’язно зголосилася прочитати старший трансгенний технолог Департаменту генетики Кембриджського університету (Великобританія), доктор Алла МАДІЧ на тему: «Стовбурові клітини та їх ієрархія. Пошуки ідеального джерела стовбурових клітин в організмі людини і тварин». За словами пані Алли, не зважаючи на труднощі військового часу, важливо підтримувати українців, показати їм, що вони не самі, світ знає і підтримує їх, і життя триває, і перспектива цього майбутнього життя - європейська.
Учасники зустрічі мали змогу почути від спікера інформацію з найновіших наукових джерел, публікацій, винаходів та власних досліджень і наукових розробок у напрямку стовбурових клітин.
Наші здобувачі надзвичайно вдячні пані Аллі за цікаву лекцію і діляться своїми враженнями.
«Людство завжди мріяло про три речі: полетіти до зірок, знайти безмежне джерело енергії та, здолавши хвороби і старіння, жити тисячоліттями, залишаючись вічно молодим.
І ці мрії вже починають здійснюватися: крок за кроком людство досліджує космос роботизованими зондами та готується будувати дослідницькі станції на Місяці та Марсі, реакція ядерного розпаду, якої вистачить на багато століть, вже стоїть на службі людства, а скоро до неї доєднається реакція термоядерного синтезу. А що на рахунок безсмертя? Чи зможемо ми, жителі ХХІ ст., дожити до часів космічної експансії? Чи зможемо продовжити свій вік до сотень, а то й тисяч років?
Люди завжди мріяли жити вічно. Від міфів про Гільгамеша до книг Д. Глуховського йшла крізь час ця ідея. Але нарешті і ця мрія може втілитися в реальність. А все завдяки біотехнології.
Як відомо, провідним університетом світу в багатьох галузях є британський Кембридж. Тож, задля здобуття найбільш передових наукових знань для студентів київського Національного університету харчових технологій та Львівського університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.Гжицького, що вивчають біотехнологію, була організована зустріч з провідним британським науковцем, старшим трансгенним технологом департаменту генетики Аллою Мадіч, що працює в Кембриджі. Темою зустрічі стали стовбурові клітини, а саме їхня ієрархія та джерела.
Кожен біотехнолог знає, що людський організм починається з однієї клітини. Ця клітина зветься зиготою і є тотипотентною клітиною, тобто такою, що може дати початок всім органам і тканинам. З неї походять ембріональні стовбурові клітини, що також можуть давати початок будь-якій тканині організму. Далі нащадки цих клітин диференціюються і можуть дати початок лише певним видам тканин. Саме такі клітини в дорослому віці присутні в тому ж червоному кістковому мозку. Але людство навчилося виділяти стовбурові клітини з абортованих ембріонів і застосовувати їх в наукових дослідженнях та медицині. Вже зараз, маючи пул стовбурових клітин, можна виростити будь-який людський орган. А підсадивши в стовбурові клітини ДНК реципієнта, можна попередити відторгнення органу, яке трапляється при звичайному донорстві. Відновлювати можна навіть нервову тканину, ін’єктуючи стовбурові клітини в мозок післяінсультним пацієнтам, завдяки чому до них повертається здатність рухатись і навіть ходити. Також ін’єкції стовбурових клітин дозволяють омолоджувати тканини, а отже вже за декілька десятиліть повністю перемогти старіння і в багато разів продовжити людське життя. Фактично, завдяки стовбуровим клітинам ми вже стоїмо на порозі безсмертя. Але, як завжди, на шляху світла науки стали темні забобони. Різноманітні релігійні діячі ставлять під сумнів етичність використання абортивного матеріалу, а усілякі інтернет-«експерти» та псевдонауковці зводять наклеп про нібито небезпечність такої терапії. Та світло завжди долає темряву. В тій же Великобританії, де працювати з абортивним матеріалом було заборонено, вже скасовано цей закон. Більше того, в Туманному Альбіоні вже є дозволеним медичне клонування та одночасна робота з клітинами людей і тварин. Тож прогрес не стоїть на місці, і лікування стовбуровими клітинами скоро увійде в світову медичну практику.
До того ж, пані Мадіч розповіла про новітню технологію отримання стовбурових клітинз клітин шкіри дорослого організму. Ця технологія вже найближчим часом полегшить отримання стовбурових клітин та розв’яже етичну проблему з використанням ембріонального матеріалу. Користуючись даною технологією, професор Яхода, під керівництвом якого працює пані Мадіч, виростив власній дружині «вуса» на лікті, та зміг виростити цілу мишу з фрагмента мишачого вуса. І хоча зараз це все відбувається лише в стінах лабораторій, за декілька років такі технології служитимуть усьому людству. А отже, багато різних хвороб, а згодом і сама смерть, залишаться лише на сторінках підручників з історії.»
здобувач БТ-3-1, Володимир ВЕРБІЯН
«Прослухавши лекцію щодо стовбурових клітин та дійсно про вражаючі дослідження для пошуку їх ідеального джерела в організмі людини і тварин, вкотре запевняюся, який дивовижний світ такої таємничої матерії як клітина. Спікер Алла Мадіч, яка є старшим трансгенним технологом Департаменту Генетики університету Кембрідж у Великобританії, справжній професіонал та науковець своєї справи, оскільки вона розповіла та продемонструвала не лише загальну інформації про стовбурові клітини та їх типи, а й розглянула насущні складнощі освітніх програм та наукових розробок у даній сфері разом із можливими рішеннями, так як наука про стовбурові клітини є доволі важкою для сприйняття та наповнена незнайомою термінологією через свою новизну, а також є не популяризованою та не достатньо доступною як у наукових закладах, так і у медіа сфері. Тому пані Алла зауважила на низці спеціальних програм, участі у міжнародних конференціях, воркшопах, тренінгах, які б слугували, так би мовити, просвітом для цієї теми, чим заохотила багатьох на конференції.
Тому щиро дякуємо за таку чудову лекцію спікеру та організаторам, які справді допомагають залучати молодь у новітню науку!»
здобувачка БТ-4-2, Дар'я БЛАГОДИР
