Продовжуючи ознайомлення з відділами Інституту молекулярної біології та генетики Національної академії наук України, ми відвідали відділ механізмів трансляції генетичної інформації. Співробітники цього відділу займаються розробкою новітніх аналітичних систем (біо- та хемосенсорів) на основі різноманітних електрохімічних перетворювачів і біологічного матеріалу, або біоміміків синтетичного походження.

Професор Дзядевич Сергій Вікторович погодився провести екскурсію, яка розпочалася з лабораторії бімолекулярної електроніки.

Але перше, що ми почули – це запитання: «Чи безпечно вживати картоплю та продукти з неї?», що нас здивувало, адже картопля присутня в раціоні кожного українця і мало хто замислюється над тим, в чому ж небезпека. Багата на крохмаль, вітаміни, білки та органічні кислоти, вона містить також цілу низку антинутрієнтів різної хімічної природи, у тому числі дуже токсичні глікоалкалоїди, які спричиняють отруєння людей і численні смертельні випадки серед великої рогатої худоби.

Співробітники лабораторії за допомогою біосенсорів на основі рН-чутливих польових транзисторів та іммобілізованої бутирилхолістерази займались визначенням глікоалкалоїдів більше, ніж в 60 сортах картоплі. Паралельно тіж ж дослідження, але іншими методом (тонкошарова хроматографія), проводилися іноземними науковцями. При порівнянні двох методів очевидною була перевага біосенсорів на основі перетворювачів, створених за технологією мікроелектроніки, оскільки при їх використанні затрати часу і дослідного матеріалу є мінімальними.

Також Сергій Вікторович коротко розповів про методику визначення вмісту глюкози у вині за допомогою амперометричного біосенсора на основі електродів з різних металів (платина, золото, мідь) та глюкозооксидази.

Ми дуже вдячні за проведену екскурсію, адже отримана інформація допоможе нам не лише в професійному аспекті, а і в повсякденному житті.