Опановувати ази фаху студенти-біотехнологи починають вже на 2 курсі в рамках дисципліни «Загальна біотехнологія». Дисципліна нелегка, але надзвичайно важлива, адже на яких ще лекціях ви зможете досконало розібратися в біотехнологічних термінах, ознайомитися з усією багатоманітністю біотехнологічних процесів, усвідомити всі перспективи біотехнологічної науки та детально ознайомитися з процесами ферментації.

Більша половина семестру вже за плечима, а левова частина теоретичних знань старанно розкладена по поличках у головах здобувачів, отже саме час переходити до опанування практичних навичок. Після вивчення методів підготовки посівного матеріалу, детального аналізу складу та способів стерилізації поживного середовища логічним є реалізація процесу ферментації одним зі способів культивування біологічного агенту. І саме тому чергова лабораторна робота була присвячена процесу поверхневого культивування мікроорганізмів на рідких поживних середовищах.

Навіть в умовах дистанційного навчання завдання «здійснити культивування мікроорганізмів» має бути реалізовано практично, а здобувачі мають опанувати цей матеріал максимально ефективно – і якщо це не можна зробити власними руками, то можна подивитися, як це робиться в лабораторії університету руками викладачів – лектора дисципліни доцента Юрія Пенчука та асистентів – викладачів лабораторних занять – Тетяни Сулейко та Ірини Сідакової.

Відеоінструкція, присвячена процесу поверхневого культивування А.niger з метою отримання лимонної кислоти на рідкому поживному середовища, була напередодні записана викладачами в лабораторії кафедри, а під час лабораторного заняття крізь об’єктив відеокамери студенти на власні очі побачили всі особливості приготування поживного середовища, посіву біологічного агента, безпосередньо культивування, виділення та методи контролю отриманого продукту біотехнології.

За вже доброю традицією лабораторне заняття розпочалось з теоретичної частини, присвяченої мікробному синтезу лимонної кислоти. Здобувачі дізнались, що до початку двадцятих років минулого століття лимонну кислоту отримували з соку лимонів, таким чином задовольнялося близько трьох чвертей світової потреби в ній (тоді як вихід лимонної кислоти з однієї тонни лимонів становить лише 25 кг). В 1923 році американською фірмою Pfizer було організовано перше мікробіологічне виробництво лимонної кислоти. А в 30-тих роках в СРСР було розпочато виробництво лимонної кислоти за допомогою грибу A. niger за технологією, розробленою член-кореспондентом академії науки Володимиром Степановичем Буткевичем.

Зараз, як продукт ферментації лимонна кислота займає друге місце за об'ємом виробництва у світі – щорічно синтезується близько 400 тис. тонн лимонної кислоти, що в грошовому еквіваленті становить близько 325 млн. євро, поступаючись лише промисловому спирту.

Здобувачі дізналися, що біосинтез лимонної кислоти – це регульований процес, який значною мірою залежить від складу поживного середовища та його фізико-хімічних параметрів. Її надсинтез відбувається при лімітуванні середовища залізом та фосфором, при одночасному надлишку в середовищі джерела вуглецю і при низьких значеннях рН. Процес культивування достатньо довготривалий – до 12 діб. За цей час лимонна кислота накопичується спочатку в клітинах продуцента, а потім виділяється в культуральне середовище, звідки її можна легко відокремити шляхом нейтралізації розчину вапняковим молочком.

Після цього здобувачі переглянули підготовлені відеоматеріали та подискутували на задану тему.

Лимонна кислота наразі і в майбутньому одна із найважливіших кислот, які отримують ферментативним шляхом. І студенти-біотехнологи другого курсу тепер точно знають, як саме відбувається процес її одержання.