Сьогодні складно уявити існування харчової промисловості без дріжджів. Нікого не здивуєш фактом незамінності використання дріжджів у технологіях виробництва хліба і ферментованих напоїв. А для людей, залучених до світу науки, відомо і про незамінність дріжджів як продуцентів біологічно активних сполук і об’єктів генетичних маніпуляцій. Проте досі одна із цікавих властивостей залишається terra incognita для багатьох дослідників. Дріжджі можуть «вбивати», іншими словами, виявляти антагоністичні властивості проти інших чутливих мікроорганізмів. Здатність ставати кілерами дріжджам надають особливі екзометаболіти білкового походження, так звані кілер-токсини. Така здатність до токсиноутворення надає переваги кілерним дріжджам у конкуренції за субстрат у межах мікробної спільноти.
Де ж ховаються ці мікроскопічні кілери? Виявляється, що кілерні дріжджі є типовими представниками аутомікрофлори рослин і були виділені з різної рослинної сировини, включаючи плоди папаї, вегетативний матеріал мангрового дерева, насіння араукарії чилійської, пелюсток квітів, листя дерев тощо. Окрім рослинної, кілерні дріжджі було виділено і з морської сировини: кишківників асцидій, осадів Жовтого моря та морських осадів Антарктики. Для більшості видів кілерних дріжджів характерна здатність до існування у екстремальних умовах. Так, левова частка таких дріжджів є кислотолюбними, тобто ацидофільними і солелюбними, тобто галофільними мікроорганізмами, які виділяють із ферментованих продуктів – виноматеріалів, сирів, квашених овочів тощо.
Перспективи використання кілер-токсинів дріжджів не обмежуються лише харчовою промисловістю. На сьогоднішній день було зафіксовано декілька повідомлень про ефективність кілер-токсинів у боротьбі з грибковими захворюваннями людини і тварин. Таким чином, дріжджові кілер-токсини можна розглядати як нову альтернативу традиційним антибіотикам, які застосовують у клінічній практиці та ветеринарії.
Отже, «приручення» дріжджів – кілерів, використання їхнього «войовничого характеру» – це ще одне завдання, яке ставлять перед собою біотехнологи. Досліджують потенціал кілерних дріжджів і на кафедрі БТМ НУХТ, де цієї зими відбувся захист кваліфікаційної магістерської роботи, присвяченої біотехнологічним особливостям одержання і використання у виноробстві дріжджових кілер-токсинів (автор Софія Цапко, науковий керівник доц. Вікторія Красінько).
Якщо вас захоплюють перспективи вивчення і застосування на практиці потенційних можливостей представників мікросвіту, то ви – наші студенти! Вступайте на навчання і зможемо полювати на кілерів разом!
Софія Цапко, Вікторія Красінько
