Ні для кого не є секретом, що більшість з нас у житті зіштовхується з вибором своєї майбутньої професії у «солодкі» 16 років, щоб «тут і зараз» прийняти рішення, яке обов’язково стане доленосним. Однак, чи можна уникнути небажаних помилок і пов’язаних з цим розчарувань? Звісно можна, навіть просто необхідно! Секретом цього чародійства з тобою та твоїми друзями з радістю поділяться чудові викладачі кафедри біотехнології і мікробіології (БТМБ) Національного університету харчових технологій (НУХТ). Бо саме тут, у лабораторіях «чудо країни», відбуваються справжнісінькі дива, які допоможуть тобі ще краще зрозуміти себе, свої вподобання, а відтак і своє призначення.
Тому цієї весни до царства дивовижного мікросвіту завітали дуже маленькі, але дуже важливі гості, які з першого кроку неймовірно щирими та радісними посмішками осяяли кожен закуток мікробіологічної лабораторії. Звісно, що мова йде про учнів 6-Б класу Технічного ліцею Шевченківського району у супроводі класного керівника – Наталії Михайлівни Божок.
На початку екскурсії, яку для майбутніх біотехнологів провела асистент кафедри БТМБ Тетяна Олександрівна Белемець, разом з допитливими учнями ми з’ясували де у нашому повсякденному житті зіштовхуємось з продуктами діяльності біотехнології та як часто зовсім не усвідомлюємо наскільки звичні нам речі були б недоступними за відсутності біотехнології. Незважаючи на ще зовсім юний вік наших гостей, абсолютно кожен з них намагався навздогін роздивитися усе обладнання у мікробіологічній лабораторії, а також усі чашки Петрі з культурами міцеліальних грибів і бактерій, щоб якомога сильніше відчути на собі, «що означає бути біотехнологом». Найбільший захват учнів викликали різноманітні комахи, яких з голови до «волохатих п’ят» юні вчені роздивлялися у мікроскопи, а найбільшу кількість обійм отримала неймовірно мила в’язана бактерія, зроблена руками студентів кафедри біотехнології і мікробіології.
По завершенню екскурсії учнями ліцею було зроблено ще не одне емоційне та щире фото з відображеним непідробним блиском в очах, який яскраво свідчить про те, що біотехнологами не стають, біотехнологами – народжуються!
