Нещодавно загальноуніверситетський фестиваль «День факультету» продовжив виступ колективу факультету біотехнології та екологічного контролю, який присвятив свій вечір 50-річчю започаткування інженерної біотехнологічної освіти в Україні. Саме 50 років тому, у далекому 1966 році, відбувся перший, експериментальний, набір студентів на зовсім нову спеціальність – «Технологія мікробіологічних і вітамінних виробництв» (нині ця спеціальність одержала свою сучасну назву – біотехнологія).
Уже на підході до актової зали панувала святкова атмосфера, атмосфера очікування чогось незвичного й таємничого. У холі головного корпусу працювала виставка досягнень кафедр факультету – насичена цікавинками яскрава експозиція якої привертала увагу всіх без винятку. Актова зала університету цього вечора була заповнена вщент – викладачі, співробітники, студенти, випускники різних років, друзі з інших факультетів. І ось, нарешті, дійство розпочалося.
Щиро привітала присутніх та коротко розповіла про винуватців торжества – кафедру біотехнології і мікробіології – декан факультету біотехнології та екологічного контролю Грегірчак Наталія Миколаївна. Нам було дуже приємно, що на свято завітали ветерани кафедри, ті, хто багато років віддав справі її становлення і розвитку – Шевченко Анатолій Маркович, Решетняк Людмила Расулівна, Стабнікова Олена Всеволодівна, Кожанова Вікторія Григорівна. Хочеться відзначити, що на вечорі факультету були присутні перші випускники кафедри, які віддали багато сил розвитку біотехнологічної науки і освіти – Семенова Олена Іванівна, Салюк Анатолій Іванович, Іванов Володимир Миколайович.
Також до нас завітав виконавчий директор ПАТ «Київмедпрепарат» корпорації «Артеріум» Олександр Миколайович Яцюк – випускник кафедри 1985 року. Нині на даному підприємстві працює більше 50 випускників кафедри, що обіймають ключові посади. Олександр Миколайович бере участь у найважливішіх та найзнаменнішіх подях у житті кафедри: багато років очолює роботу Державної екзаменаційної комісії із захисту дипломів, сприяє проведенню Всеукраїнської студентської олімпіади з біотехнології на базі кафедри. Очолюване ним підприємство всіляко сприяє розвитку кафедральної матеріально-технічної бази.
Після привітання, на сцені розгорнулося захопливе, сповнене неочікуваних поворотів, гумору, якісного вокалу, різнопланової хореографії, інструментальних номерів і номерів оригінального жанру дійство – спектакль під назвою «Без права на помилку». Вечір був «зав’язаний» на відеовставках, з відео розповідь і почалася – факультет готується до свята і раптом пропадає реліквія – ферментатор, без якого свято просто не відбудеться. Заступник декана Ірина Миколаївна Волошина дає вказівку агенту 0,7 (Влад Шульженко) відшукати й повернути священний артефакт, для чого зібрати команду. У агента є на прикметі відповідні особи – Бригінець, Татарчук і Лаврега. Після деяких вмовлянь вони приступають до пошуку. Зі схеми шукачі дізнаються, що реліквія складається з п’яти частин. Одна з них дуже нагадує Бригінцю самогонний апарат його дідуся. До нього команда й виїжджає, та по дорозі збиває наречену й опиняється на весіллі, де батько нареченої дарує молодятам сімейну реліквію – частину самогонного апарату прапрадідуся. Ціною перемоги у бійці Бригінець здобуває реліквію, й команда втікає з весілля на пошуки наступної частини артефакту. А все село женеться за ними. Тут Татарчук згадує, що схожу деталь бачила під час проходження наукової практики в Інституті ім. Заболотного. Чи варто казати, що компанія прямує туди й шляхом хитрощів заволодіває ще одним предметом.
Далі були Музей з виставкою старовинних експонатів і експресивною екскурсоводкою, де їм довелося прикидатися статуєю гетьмана Мазепи і його конем, корпорація «Артеріум» із охоронцем, закоханим у манекена Саню, й голосистою прибиральницею, які так захопилися співами й танцями, що пропустили момент викрадення ще однієї деталі артефакту, та ексклюзивний ресторан, куди герої зайшли попоїсти в розпачі, що не знають, де шукати останню частину, й де, на свій подив, побачили її в руках у етнічного українця, який приїхав з Латинської Америки з реліквією свого батька.
Зібравши всі п’ять частин, за лічені хвилини до початку святкування команда повертається до університету, а за ними, наступаючи на п’яти, женуться і наречена з батьком і сельчанами, і екскурсовод із музею, і охоронець з «Артеріуму», і латиноамериканець. І тут з’ясовується, що охоронець – випускник факультету, екскурсовод теж тут вчилася, батька нареченої свого часу відрахували, і він став головою колгоспу. Всі, здавалося б, порозумілися й готові святкувати, та от біда – з таким трудом добуті частини – зовсім не ферментатор. Ситуацію рятує дідусь Бригінця, який, не дочекавшись внука, приїздить сам і привозить… ферментатор. Мовляв, на горищі знайшов. Коли він вчився на факультеті, їх було два, а коли закінчив вчитися – залишився один.
Так завершилася ця історія. А її вінцем став особливий номер – вишуканий танець, виконаний студентами спільно з викладачами – доцентами кафедри біотехнології і мікробіології Юрієм Васильовичем Карлашем, Інною Валентинівною Лич, Вікторією Олегівною Красінько, Юрієм Миколайовичем Пенчуком, Оксаною Ігорівною Скроцькою, асистентом кафедри Тетяною Миколаївною Нечипор та доцентом кафедри хімічної технології та фізичної і колоїдної хімії Оленою Валеріївною Подобій.
Зворушливу крапку у вечорі поставила пісня «Ми – країна БТЕК», під яку на сцену піднялися і декан факультету, і викладачі, і випускники минулих років. Єдиною згуртованою сім’єю вони завершили цьогорічний День факультету біотехнології та екологічного контролю.
50 років – це дата, коли можна підводити підсумки й з гордістю говорити про досягнення, славні перемоги й наукові відкриття! Як багато зроблено й скільки ще нас чекає у майбутньому! Ми пишаємося високим професіоналізмом професорсько-викладацького складу, студентами й звичайно випускниками кафедри біотехнології і мікробіології, які реалізують накопичені за роки навчання знання для розбудови нашої країни, піднесення її іміджу на міжнародному рівні.
Бажаємо нашому факультету розвиватися так само стрімко, як почала розвиватися кафедра біотехнології і мікробіології з 2001 року із приходом її нинішнього керманича, доктора біологічних наук, професора, Лауреата Державної премії у галузі науки і техніки , завідувача кафедри біотехнології і мікробіології Тетяни Павлівни Пирог. Повернувшись до рідної Альма матер, Тетяна Павлівна привела з собою цілу плеяду науковців, які дали новий потужний поштовх науковій роботі на кафедрі. З її легкої руки на кафедрі сформувалися декілька наукових шкіл, які працюють у найрізноманітніших напрямах фундаментальної та прикладної біотехнології.ÂÂÂ З'явилися нові цілі, нові концепції розвитку. Кафедра біотехнології і мікробіології ніби набула «другого дихання» і нині дійсно по праву може вважати себе флагманом біотехнологічної освіти в Україні.
