Щороку магістранти кафедри біотехнології і мікробіології роблять усні доповіді під час роботи секції «Біотехнологія і мікробіологія» на міжнародній науковій конференції молодих учених, аспірантів і студентів Національного університету харчових технологій «Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у XXI столітті». Це є справжньою апробацією проміжних результатів їх магістерських робіт. Цього року у зв’язку із забороною масових заходів під час карантину конференція не проводилась у звичному форматі. Тому викладачами кафедри біотехнології і мікробіології було прийнято рішення провести роботу секції в режимі відео-конференції.
Було вирішено створити дві комісії, які оцінюватимуть доповіді студентів та провести їх роботу паралельно. Магістранти, які виконують роботи інженерного спрямування, презентували свої напрацювання у вигляді певної частини курсової роботи, запланованої на весняний семестр.
Роботи були різнопланові і включали пошук сучасних наукових публікацій за обраною тематикою, її аналіз та вибір мікробного продуцента для реалізації обраної технології, здійснення техніко-економічних розрахунків з урахуванням наявних на ринку аналогічних препаратів та технологічних можливостей синтезу цільового продукту обраним продуцентом. Також здобувачам необхідно було здійснити обґрунтування вибору усіх етапів технології, написати їх конкретний опис та реалізувати апаратурну і технологічну схеми обраної ділянки.
Учасники дізнались про можливість біосинтезу ліпідів Synechococcus sp. HS01 на середовищі з додаванням устричної олії. При цьому ліпіди є сировиною для виробництва біодизелю.
Нині досліджується можливість використання наттокінази для розрідження тромбозних згустків у крові. Тому багатьох зацікавила робота щодо можливості біосинтезу наттокінази Bacillus subtilis natto B-12 на середовищі з пшеничними висівками.
Велику кількість питань викликала доповідь, що стосувалась біосинтезу ферменту хондроїтинази Acinetobacter sp. C26. При вирощуванні даного продуцента на середовищі, що містить як джерело вуглецю хондроїтину сульфат, за 26 год культивування вдається отримати цільовий продукт у концентрації 0,5 г/л. До речі хондроїтиназу можливо використовувати у виробництві препаратів для реабілітації та лікування травм спинного мозку.
Присутні ознайомились із технологією біосинтезу Chitinolyticbacter meiyuanensis SYBC-H1 для отримання ферменту хітинази, який використовується для утилізації хітиновмісних відходів. Дізнались особливості культивування Enterobacter sp R-SYB082 з метою отримання кислої уреази. Даний фермент використовують у виноробстві для деградації сечовини, оскільки сечовина вступає в реакцію з спиртом утворюючи канцерогену сполуку - етилкарбомат, який, у свою чергу, може спричинити онкологічні захворювання печінки та легень.
Жваву дискусію викликала робота щодо конструювання рекомбінантних клітин Saccharomyces cerevisiae, які здатні утилізувати лігноцелюлозну сировину і при цьому синтезувати біоетанол у концентрації 54,1 г/л за 46 год культивування. Також учасники дізнались про використання 1,3-пропандіолу в косметичній промисловості як розчинника, емульгатора та стабілізатора. Як продуцент було обрано дріжджі Klebsiella рneumoniaе KG5 та запропоновано технологію їх культивування на середовищі з гліцерином.
У простій та доступній для сприйняття формі були презентовані етапи конструювання модифікованих клітин Escherichia coli, які можна використовувати у біотехнології рекомбінантного еритропоетину. Даний білок використовують для лікування анемії. Доповідь іншого магістранта стосувалась особливостей етапів модифікації E. coli з метою виробництва кателіцидину Cath-A, який є особливо актуальною нині противірусною сполукою і може бути використаним у лікуванні таких захворювань дихальної системи, як грип, гострі респіраторні вірусні інфекції та пневмонія.
Гама-поліглутамінова кислота використовується в якості кріопротектора під час процесу сушіння бактеріальних препаратів. Тому усіх зацікавила доповідь що стосувалась біотехнології Bacillus subtilis NCTC10400 з метою отримання даної сполуки.
Всі учасники встигли зробити свої доповіді, а члени комісії – поставити багато каверзних, проте цікавих і слушних питань, на які були отримані ґрунтовні відповіді. Даний формат доповідей у вигляді Zoom-конференції був досить незвичним, але в нинішніх реаліях – це єдиний спосіб спілкування та комунікації. Тож бажаємо нашим магістрантам подальшої плідної роботи над своїми магістерськими дипломами та сподіваємось незабаром на очну зустріч!
Оксана Скроцька, доцент кафедри БТМ
