Практика в ІМВ НАНУ: агробіотехнології у дії
У студентів, які виконують наукову роботу на базі Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного (ІМВ), практика починається не 1 вересня, а за чотири місяці до того, навесні, коли відкривається садовий сезон. Так, цього року, двоє студенток магістратури другого року навчання Гаврилкіна Дар’я та Коваленко Олена в квітні місяці сумлінно розпочали підготовчу роботу до практики на вегетаційному майданчику ІМВ.
Дар’я Гаврилкіна проходила практику у відділі загальної та ґрунтової мікробіології. Напрямком її роботи є створення комплексного мікробного препарату на основі продуцентів поверхнево-активних речовин, які також здатні до синтезу фітогормонів, необхідних для росту і розвитку рослин. Для цьогорічного вегетаційного досліду було обрано дві культури рослин – томати та перці, розсади яких перед висадкою витримували у культуральній рідині досліджуваних штамів-продуцентів.
І все було б добре, якби можна було рослини залишити, приїхати в вересні і позбирати плоди! Але бур’яни самі себе не повиривають, помідори себе не підв’яжуть, а земля себе не поллє. Отже, протягом літа Дар’я приїжджала доглядати вже такі рідні теплиці. Під кінець літа - на початку вересня прийшов час збирати перші плоди. Проте перш, ніж їх їсти, необхідно їх зважити та записати результати у таблицю. За словами дослідниці овочі виявилися дуже смачні і абсолютно безпечні для здоров’я! Крім того, з першого ж дня практики у Дар’ї розпочалася робота над новим дослідом щодо інтенсифікації синтезу фітогормонів, результати якого також увійдуть до магістерського диплому. Отже, практика в Інституті мікробіології та вірусології виявилась насиченою, цікавою, науковою і смачною!Олені Коваленко проходити практику пощастило у лабораторії вірусів рослин. Оскільки на сьогодні вірусні інфекції рослин є доволі поширеним явищем, напрямком роботи було обрано дослідження впливу глікан-гліколіпідного комплексу на віруси рослин, з метою подальшого оздоровлення рослинного матеріалу. Для цьогорічного польового досліду було обрано рослини культур квасолі та тютюну, які відповідно чутливі до вірусу звичайної мозаїки квасолі та вірусу тютюнової мозаїки. І поки всі поливали, сапали та чекали на врожай Олена спостерігала як на рослинах, заражених вірусом, при появі п’ятого та шостого листка з’являлись молоді листочки вже зовсім не схожі на попередні: пухирчасті, скручені, зморшкуваті (на квасолі), та мали мозаїчне забарвлення у вигляді світло-зелених плям повздовж жилок (на тютюні). Тож, сяючи від того, що процес зараження пройшов вдало, магістрантка відбирала зразки листків із чіткими симптомами та «тремтячими» руками вводила їх у культуру in vitro, додаючи до поживних середовищ досліджуваний комплекс. І вже після 4-5 тижнів очікування можна сміливо проводити ПЛР-аналіз отриманих калусних тканин та занотовувати результати, які в подальшому стануть основою магістерського диплому! Порада від Олени усім студентам біотехнологам, нинішнім і майбутнім: «Цікавтесь всім тим, що вам трапляється на шляху, бо хто знає де ваші знання знадобляться!».
Студентки дякують своїм керівникам – Тетяні Павлівні Пирог, Наталії Осипівні Леоновій та Ангеліні Миколаївні Кириченко за таку чудову можливість займатися не лише теоретичною наукою, але й практичною! А ще приєднуються до привітань всіх співробітників ІМВ з ювілеєм – 90-річчям від дня заснування Інституту!