22 квітня в рамках дисципліни «Молекулярна біотехнологія» для магістрантів спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» відбулась гостьова лекція на тему «Полімеразна ланцюгова реакція: від теорії до практики» від провідного фахівця напряму агрогеноміки компанії «BioLabTech» Вадима Копича.

Лекція відбулась у формі дискусії, а Вадим в доступній формі пояснив тонкощі методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) від історії відкриття Кері Маллісом до сучасних модифікацій. На початку Вадим вирішив дізнатись рівень підготовки наших студентів, тому задав велику кількість питань присутнім, типу «Структура ДНК та принцип комплементарності», «Суть методу та етапи ПЛР», «Роль Thermus aquaticus у реалізації ПЛР» тощо. Студенти відповіли на поставлені питання і наш гість був приємно вражений, що йому не потрібно детально зупинятись на теорії, а відразу перейшов до огляду модифікацій даного методу, що використовуються у сучасних лабораторіях.

Закінчення навчання і отримання диплому вже не за горами. Саме тому магістри першого року навчання, які навчаються за освітньою програмою "Фармацевтична біотехнологія", та бакалаври четвертого року навчання вже сьогодні задаються питанням працевлаштування в провідних фармацевтичних компаніях України.

Які навички потрібно мати для того, щоб почати свою кар'єру на виробництві? - є вельми актуальним питанням серед студентів. Тому біотехнологів відвідали представники компанії «Артеріум», які розповідали про можливості проходження стажування на виробництві та про вакансії для випускників.

Марія Атрасевіч, фахівець з підбору персоналу, розповідала про процес і етапи відбору при проходженні співбесіди, про можливості кар'єрного розвитку в рамках компанії.

19 квітня співробітники фармацевтичної компанії «Фармак» вже вчетверте провели зустріч зі студентами вищих навчальних закладів в рамках освітнього проекту #Farmak_Lab. Нам дуже приємно, що на даний захід знову були запрошені студенти НУХТ спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» і 161 «Хімічні технології та інженерія», яких супроводжувала доцент кафедри біотехнології і мікробіології Оксана Скроцька.

Зустрічали відвідувачів фахівці відділу управління персоналом Леся Домбровська та Лілія Оропай, які ознайомили гостей із правилами поводження на підприємстві та етапами нинішнього заходу. Завдяки Богдану Костащуку, інструктаж з техніки безпеки пройшов весело та невимушено, а студенти зрозуміли, що фотографувати етапи технологічного процесу суворо заборонено.

Після реєстрації на учасників ІІ туру Олімпіади очікував надзвичайно приємний сюрприз – вони мали змогу відвідати сучасне біотехнологічне та фармацевтичне виробництво України – ПрАТ «Індар». На підприємстві гостей щиро вітав заступник голови відділу кадрів Максим Ярошевський, який коротко та змістовно надав інформацію щодо роботи фармацевтичного виробництва та провів інструктаж з техніки безпеки. Одягнувши спеціальний одноразовий одяг, екскурсанти перейшли під керівництво заступника голови правління з питань якості ПрАТ «Індар» Людмили Соляник. Саме під її чітким провідом учасники олімпіади відвідали абсолютно всі виробничі дільниці підприємства. На самому початку присутні оглянули дільницю культивування генетично модифікованої культури Escherichia coli для отримання рекомбінантного інсуліну, почули інформацію щодо виробничих умов і параметрів підтримки культури, а також дізналися про особливості її зберігання у камері Д’юара. Наступними пунктами були дільниці водо- та повітропідготовки для всіх приміщень, оскільки вони є надзвичайно важливими для належного культивування продуцента та отримання готової субстанції, а також лікарського засобу. Відвідувачі побачили етапи підготовки флаконів, дізнались яким чином відбувається їх миття, апірогенізація та сушіння перед подачею на лінію розливу та закупорювання.

Цікавою і насиченою є програма заходів, запланованих у рамках проведення ІІ туру Всеукраїнської студентської олімпіади з біотехнології, присвяченої 135-річчю Національного університету харчових технологій. Однією з «родзинок» цьогорічних заходів було відвідування Водно-інформаційного центру, більш відомого під тривіальною назвою «Музей води». Погода, яка 10 квітня ще не встигла зіпсуватися, подарувала учасникам лагідне, по-справжньому весняне тепло. Пішохідна прогулянка Ботанічним садом ім. акад. О. Фоміна та Хрещатим парком принесла багато приємних сюрпризів: розквітли білі магнолії, сонячно-жовті фрезії, ніжно-бузковий рододендрон.

У піднесеному настрої учасники екскурсії підійшли до старовинної споруди – водонапірної башти і потрапили до одного з найпопулярніших київських музеїв – Музею води. Старовинна водонапірна башта вміщає нині цілий парк атракціонів, серед яких інтерактивні світлові шоу, величезні акваріуми з ручними японськими рибами, гігантські мильні бульбашки, а головна героїня усіх атракціонів та інсталяцій – вода у всіх можливих проявах і видах.

За вікном весна, починає пригрівати сонце… Зазвичай у такий період студентів можна зустріти в парку на лавці, а не на лекції за партою. Але це абсолютно не стосується студентів магістрів першого року навчання, адже лектор Лич Інна Валентинівна попіклувалась аби зацікавити студентів і зробити лекції захопливими і пізнавальними. Замість «сухого» викладення робочого матеріалу студенти мають нагоду поспілкуватись з професіоналами своєї справи, спеціалістами у сфері фармацевтичних виробництв.

Так, на минулому тижні на лекцію до студентів-магістрів знову завітала представниця корпорації «Артеріум» експерт з питань GxP Краснощок Любов Михайлівна. Всі присутні затамували подих у очікуванні, адже Любов Михайлівна вже не вперше завітала до нас. Попередня її лекція «Забезпечення якості лікарських засобів» викликала у студентів багато позитивних емоцій та запитань, на які вони отримали ґрунтовні та професійні відповіді.

Ви колись замислювались, звідки в інструкціях для медичного застосування лікарських засобів беруться довгі переліки побічних реакцій? Чи помічали в себе прояви побічних реакцій, не зазначених в інструкції? Або може колись жалілись близьким на те, що препарат вам не допоміг? Чи повідомляли кудись про ці випадки? І чи знаєте, що необхідно і навіть потрібно повідомляти?

Усі ці питання зосереджені довкола однієї дуже важливої, але малообговорюваної теми – фармаконагляду. Саме нам магістрам біотехнологам першого року навчання випала нагода отримати відповіді на усі вищезгадані запитання завдяки лекції «Система фармаконагляду» від Уповноваженої особи з Фармаконагляду фармацевтичної корпорації «Артеріум» Батталової Римми Ігорівни.